Українська ірреволюція — 2

«Тільки обміркуй, за скільки ти продаєш свою свободу волі, людино, — наполегливо радив ще римський філософ-стоїк Епіктет. — У будь-якому разі, не продавай її дешево».

Країна «все одно»

Ми живемо в епоху суцільного реформування. Принаймні такий курс декларує керівництво держави. Те, що реформувати потрібно, — зрозуміло і без додаткових аргументів. Видозмінена радянська система давно віджила своє, нову не збудовано, а весь державний механізм працює завдяки ефекту інтересу: ми з інтересом — до чиновника, він з інтересом в кишені — виконує роботу. З рипінням країна рухається. Не будемо говорити про напрям. Визначити його вкрай важко.

Панаехали тут!..

Они везде. Толкаются в вагонах метро и маршрутках. Живут за стеной и этажом выше. Сидят за соседним столом в кафе и на работе. Метут улицы и строят дома. Становятся руководителями отделов и директорами компаний. И все это — гастарбайтеры.

Моя милиция меня же «стрижет»

Эта история случилась в одном замечательном микрорайоне Киева. И не спрашивайте, в каком именно. Как не ждите никакой конкретики относительно имен, званий, времени происшествия. Опыт подтвердил: чем больше деталей, тем хуже тому, кто инициирует их разглашение. Ограничусь торжественным обещанием писать правду и ничего, кроме правды.

Хто скасував дуелі?!

Ану зізнавайтесь: хто сказав, що вирішувати суперечки за допомогою кулі, «ствола» і Божої волі не можна?! От як було колись: образив людину — до бар’єра! І відповідай за свої права! І все. Ніяких тобі непорозумінь, прихованих образ і судів про зневагу честі й гідності. Тим більше, що часто у позивача немає чого захищати. Ну не видали у пологовому будинку совість і гідність…

Країна дрімаючих психів

У дні, коли Тимошенко із сутінків Лук’янівки закликає громадян до остаточного вибору «між Світлом і Темрявою», депутати забобонно виганяють конкурентів — чаклунів та ворожбитів — із мас-медіа, а любов офіційно внесена Всесвітньою організацією охорони здоров’я до офіційного реєстру психічних захворювань під міжнародним шифром F 63.9, — сам час поговорити про душевний стан нації.

Посміхайтеся, панове! Посміхайтеся…

Щороку в першу п’ятницю жовтня відзначається Всесвітній день посмішки. Поява незвичайного свята пов’язана зі створенням смайлика — симпатичної мордочки, що посміхається.

Досить купувати безкоштовне!

Те, що українська корупція давно вкоренилася у нашу свідомість, — факт беззаперечний і давно відомий. Ми все тільки бідкаємося: там — давай хабара, ще десь — плати, в іншому місці — знову дай грошей… Без гривні в чужу кишеню нині й кроку не зробиш.

Не дороги, а джунглі

Якщо хочемо до Європи, треба навчитися… переходити дорогу.

Сиди, пенсионер, отдыхай!

Они — самые терпеливые и выносливые граждане Украины. Они — пенсионеры. Вряд ли 60–70-летние старики смогут выйти на площадь перед Верховной Радой и дать бой беркутовцам, как это недавно сделали «афганцы» и чернобыльцы. Они могут сетовать, качать головой и высказывать свои обиды родственникам и друг другу. Да уповать на то, что Кабмин сжалится и — нет, не назначит хоть мизерную надбавку, а выплатит положенное.