5

Хто скасував дуелі?!

Ще якихось 200–300 років тому будь-які суперечки можна було вирішити, не доводячи справу до суду. Знаходиш собі секунданта. Себто людину, яка потім підтвердить, що ти таки чесно покарав опонента. І вперед — до бар’єра!

Дуель — це був кримінальний, адміністративний і апеляційний суд в одному наборі. До того ж у найвищій інстанції. У дуелі все просто: одна сторона — переможець, інша — вже ніколи не подасть апеляцію. На дуелях залагоджували будь-які справи: подружні зради, майнові претензії та особисті образи. Не вірите? А пригадайте-но гарячого гасконця д’Артаньяна. Пам’ятаєте, через що він мав дуель зі своїми майбутніми друзями? Якщо ні, то нагадаю.

Атоса він зачепив за поранене плече і не вибачився — дуель. З Портосом — через перев’язь для шпаги. І знову дуель. А з Арамісом узагалі цікава історія. Тут могла постраждати репутація дами! А це вже стовідсоткова дуель:)

І наскільки все було простіше.

Та чекайте-но… Не варто відразу обурюватись і заперечувати. Ви просто уявіть, що дуелі відновили у сучасній Україні.

Назвали Луценка злодієм — і він не мусить тихо втрачати здоров’я в СІЗО, а кидає рукавичку та йде з кривдником стрілятись. Бог розсудить. Тягнибок не мусив би вправлятись у красномовстві, звинувачуючи Януковича у смертних (і не дуже) гріхах. Узяв би шаблю, Яценюка і Турчинова — в секунданти і пішов би з’ясовувати стосунки на Банкову.

Та і як би легше жилося на місцях! Замість того щоб галасувати у сесійній залі міськради, Олександр Лащук (депутат Рівнеради) і Володимир Хомко (мер) пішли б і повправлялися у стрільбі. Два постріли — і конфлікт вичерпано… От було б… добре.

Щоправда, іноді такі потуги бувають. От у Рівненській обласній раді вже виходили на «чоловічу розмову» регіонал Анатолій Юхименко та свободівець Олег Осуховський. Але нічого не вийшло. Часи не ті, та й журналістка завадила: стала між бійцями-депутатами — і бійки не вийшло.

Якби знову повернули дуелі, то наші чиновники-політики, може, більше думали би перед тим, як щось говорити. Все-таки за слова довелось би відповідати здоров’ям і життям. Було би більше порядку та й, вочевидь, політиків поменшало б. Окрім того, в їхніх лавах була би постійна ротація. А то дивишся на теперішню еліту і починаєш потроху нудитись від тих самих облич вже два десятки років.

То як, може, відновити дуелі законом, а ще краще — статтею в Конституції?

P. S. Мабуть, піду в тир, постріляю. А ну як дуелі відновлять — доведеться відстоювати свої статті біля бар’єра:)

Олексій КРИВОШЕЄВ