20 лютого 2017



25

Стельмашов іде в депутати. Навіщо?

2012-08-20 21:34:00. Щоб ми так жили

Саме це запитання я чув протягом останнього тижня разів напевно з двісті.

Ще у квітні я натякнув, що розглядаю таку імовірність, написавши у своєму фейсбуці таке:

«Сьогодні дуже важлива для мене дата.

Рівно п’ять років тому прийняв остаточне рішення зустрічатися з дівчиною, яка невдовзі стала моєю дружиною, про що я ніколи в своєму житті не пожалкував.

Рівно п’ять років тому прийняв остаточне рішення піти в Міністерство економіки України, що дало мені значний досвід.

Рівно чотири роки тому прийняв остаточне рішення вступати до аспірантури на кафедру політології, щоб бути професіоналом у політиці та мати теоретичний базис.

Цей час став для мене часом прийняття остаточних рішень, вороття назад після якого немає.

Сьогодні прийняв остаточне рішення – я не хочу йти в депутати. Але я вимушений це зробити. Бо більше не можу мовчати. Бачив багато як протягом своїх років в журналістиці, громадській діяльності та на державній службі, знаю систему як ззовні, так і з середини. І знаю, що дуже хочу її змінити та прорвати це замкнене коло, цю «кругову поруку». Маю одну дуже велику проблему, з якою обізнані всі мої друзі та знайомі – не вмію брехати. Тому буде нам разом з вами дуже важко.

Але ми прийняли це рішення спільно. Ми йдемо. І ніщо не зупинить нас.

Дякую друзям, колегам та соратникам за величезну моральну підтримку в цей нелегкий час прийняття остаточних рішень».

Сьогодні, коли прийшов час діяти, а не рефлексувати і обговорювати політичні події на кухні, я виконав свою обіцянку і йду в депутати.

Це рішення є зваженим та послідовним. Я ніколи не висувався б у цьому окрузі, якби бачив, що на ньому переможуть здорові українські сили. Натомість маємо те, що маємо.

Тому я йду на вибори. Пишаюся тим, що йду в команді з письменниками Василем Шкляром та братами Капрановими, кобзарем Тарасом Компаніченком, дипломатами Раулем Чілачавою та Володимиром Огризком, політологами Олександром Палієм та Павлом Жовніренком, музикантами сестрами Тельнюк, головою Київської організації «Меморіал» Романом Круциком, академіком-секретарем НАН України Тарасом Кияком, шеф-редактором журналу «Універсум» Олегом Романчуком, патріотом Павлом Жебрівським та багатьма іншими достойними людьми.

Чому саме Солом’янський район? Все просто. Я працюю в цьому районі з 17 років. У 1998 році вступив до Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут”, який закінчив з відзнакою у 2004 році. КПІ – це гордість не лише району, Києва чи України – це найбільший та найпотужніший технічний навчальний заклад Європи. У 1999-2003 роках мав честь бути у своєму інституті головою Студентської ради, обирався до Вченої ради НТУУ “КПІ”. Став членом Наукового товариства студентів та аспірантів НТУУ “КПІ”, Всеукраїнської асоціації молодих науковців. Після цього три роки працював журналістом інформаційного агентства УНІАН та постійно висвітлював життя Києва та Солом’янського району зокрема.

А далі після Помаранчевої революції, коли я повірив, що ми можемо змінити державу, почався мій важкий і тернистий шлях на державній службі. У 2005-2006 роках поїхав працювати на найскладнішу ділянку роботи, де українську владу сприймали дуже складно – у Крим. Там я працював помічником Прем’єр-міністра, начальником прес-служби Ради міністрів, де українізував розсилку офіційних матеріалів кримського уряду. Далі з 2006 по 2007 рік – працював головним спеціалістом Державної служби туризму і курортів Міністерства культури і туризму України, потім протягом 2007-2010 рр. – помічником Міністра економіки України, головним спеціалістом, заступником начальника управління-начальником відділу Міністерства економіки України.

Тепер ми з Вами спілкуємося тут на нашому проекті – порталі суспільно відповідальної журналістики NovaUkraina.org. Я щодня в Солом’янському районі – продовжую допомагати у проведенні культурних, спортивних та соціальних заходів у КПІ, організовую безкоштовні тренінги для мешканців району, допомагаю людям так як можу.

Приєднуйтесь до нас!









Copyright © NOVA UKRAINA.ORG
All rights reserved.

Управління впровадженням — ІТР ©2011