29 жовтня 2017
5

Скандальний FEMEN: епатажний правозахист чи аморальний самопіар?

2011-03-28 10:07:00. Аналітика.
Автор — Валерій МАЙДАНЮК

Епатажні акції «феменок» насправді зовсім не сприяють боротьбі з проституцією, а лише пропагують її. Результати акції «Україна – не бордель» в очах іноземців формують образ якраз країни-борделю, в якій на вулицях ходять оголені розкомплексовані дівчата.

Кілька років тому досить консервативну українську громадськість шокували та водночас звеселили театралізовані політичні акції напівголих дівчат з жіночої організації FEMEN, які проводили свої протести у незвичній для української політики формі - «топлес». Напівголі гологруді дівчата, що зображували повій, протестували оголеними частинами свого тіла проти відсутності громадських туалетів у столиці, проти свавілля влади і силових органів під стінами СБУ, проти існування проституції, проти рабства і сексуальної експлуатації українок за кордоном, проти Віктора Януковича на виборчій дільниці, куди він прийшов голосувати. Вони викривають викладачів та деканів, які сексуально експлуатують студенток, полюють за іноземцями, які продають українок в рабство, домагаються дотримання свободи слова та демократичних прав громадян. Жіночий рух FEMEN завдяки скандальним радикальним формам протестів став найпопулярнішою жіночою організацією України та, крім величезної кількості критиків, здобуває підтримку частини українців.

Основною метою FEMEN є боротьба проти проституції, порнографії, порушення прав людини в Україні та захист прав жінок. Попри неоднозначність та дискусійність методів діяльності, FEMEN є найпопулярнішою жіночою організацією в Україні, а європейські і американські ЗМІ величають FEMEN однією з найскандальніших жіночих організацій сьогодення. Дівчат з FEMEN називають «проститутками», «психічно хворими», «провокаторками», насміхаються і заздрять, зневажають і водночас бояться.

Говорять, що FEMEN – це спеціально розкручений проект для розвитку вітчизняної секс-індустрії напередодні Євро-2012. Адже кожен іноземний мачо хотів би відвідати країну, де на площах виступають оголені сексуальні красуні, демонструючи епатажну розкомплектованість. Дехто навіть запевняє, що дівчата з FEMEN самі є повіями, які зробили собі вигідну рекламу.

А хтось впевнений, що «феменки» перші, хто привернув серйозну увагу громадськості до проблем проституції в Україні, а радикалізм їхніх протестних акцій є дієвим способом досягнути змін у цій занедбаній державою сфері. 

Ким же насправді є дівчата з FEMEN? Громадськими активістками, що боряться за права жінок, правозахисницями в стилі постмодерну чи легковажними і аморальними лоретками, які піаряться аморальним способом, дискредитуючи українську державу та націю.

Правозахисниці без сорому, або «сторожові суки демократії»

Більшість українців знає, що існують вітчизняні жіночі та феміністичні організації, проте мало хто чув про їхню діяльність, а тим більше ефективність. Але про FEMEN знають практично всі, що створює грунт для медійного поширення та розв’язання проблем поставлених «феменками». Тим не менше, українські феміністки критично ставляться до FEMEN, не в останню чергу через їхню легко здобуту популярність за допомогою неприйнятних методів, про які більшості активісток жіночих організацій типу «Жінки за майбутнє» чи «Союз українок» і думати соромляться.

Рух FEMEN є яскравим прикладом підтвердження двох принципів ефективного піару - гроші або скандали. Грошей у київських та хмельницьких дівчат не було, тому вони вибрали ризикованіший, але дешевий останній варіант – вийти на вулиці Києва топлес. Ідея не нова для Європи і навіть для Радянського Союзу, проте поява гологрудих активісток у Києві для України стала сенсацією. При практично нульовому бюджеті «феменки» організовували акції, що досягали максимуму розголосу, максимуму публічності, тиражувалися через міжнародну пресу та телерадіокомпанії.

Попри суспільний осуд, форма топлес-протестів FEMEN стала іронічним дзеркальним відображенням реалій життя українських дівчат, своєрідним саркастичним образом проститутки, проблему існування яких українці схильні сором’язливо замовчувати. «FEMEN розробили та імплантували в Україні новий стиль протесту, зробили нормою жіночу громадську та політичну активність, розбурхали пуританське українське суспільство, підняли ряд проблем та хвороб нашого суспільства на загальний рівень обговорення, ми навчаємо українця не мовчати», – зазначає лідерка жіночого руху FEMEN Анна Гуцол.

Спочатку «феменки» таки намагалися розгорнути цивілізовану, неепатажну діяльність проти секс-туризму: розповсюджували листівки для іноземців та українок; писали листи про проблему секс-туризму до уряду та МВС, домагалися ухвалення закону про кримінальну відповідальність клієнта секс-послуг, зробили сайт із «чорним списком» іноземців, що шукають легковажних українок; координували дії з хакером, який зламує порнографічні сайти. Але вся ця робота виявилася майже непоміченою, окрім топлес-акцій, активно розтиражованих мас-медіа. Завдяки топлес-протестам вони привернули увагу до кричущих та ганебних українських реалій, до жахливого для нації іміджу українки-проститутки за кордоном, завдяки скандалам вони підняли проблеми українських жінок до рівня суспільного обговорення, чого раніше в нас бажали не помічати. Адже поставити проблему на вирішення в нашій країні можна лише після резонансного скандалу, після хвилі суспільних вимог, які змусять владу взятися за свою безпосередню роботу побоюючись привернення уваги Європи.

Протест заради самореклами

Проте більшість українців не схильні вбачати в діяльності скандальної організації оригінальність стилю чи правозахисний вектор. У політиці руху FEMEN є так багато запитань і суперечностей, що правозахисний зміст їхній акцій видається сумнівним. Лідерки та активістки руху часто не можуть логічно сформулювати завдання та цілі організації, окреслити ідеологію, вичерпно відповісти на запитання журналістів. Лайка, нецензурна лексика, інтелектуальний примітивізм, безкомпромісна поведінка є невід’ємними атрибутами більшості акцій руху. Виступи активісток та лідерки FEMEN часто мають неорганізований характер, а несистемність та взаємосуперечливість акцій свідчить, що піар є головною метою організації. Виступаючи проти проституції, вони водночас захищають відому порнозірку Анастасію Гришай. А деякі протестні акції взагалі позбавлені логічного сенсу. Який зміст може мати, наприклад, вихід активістки FEMEN у центрі Варшави топлес з плакатом «Україна – це Європа», який закінчився скандальним затриманням поліцейськими громадянки України? Що хотіли довести полякам та європейцям українські дівчата таким чином, коли Польща і без того є найпалкішим прихильником вступу України в Європейський Союз? Хоча, можливо, активістка FEMEN хотіла презентувати європейцям українок як нових потенційних сусідок по ЄС...

Скандальних імідж FEMEN, крім популярності, почав приносити непогані прибутки, що є характерним для багатьох європейських організацій. За словами активісток, щомісячні доходи від продажу сувенірів та «цицькографів» (відбитків жіночих грудей на постері) становлять кілька тисяч євро щомісяця. З’явилося фінансування і з-за кордону, зокрема по кілька сотень доларів надсилає американець Джед Санден та німецький діджей Хелл. Тож дівчатам немає потреби працювати на рутинній роботі, коли є можливість розважатися в ролі емансипованої громадської діячки за досить непогані кошти. Проте, на жаль, численні фотографії, плакати та календарі, розміщені на сайті FEMEN, виглядають порнографією, пропагують сексуальність активісток руху і більше нагадують рекламу дівчат, ніж захист прав жінок чи заборони порнографії та проституції.

Незважаючи на назву, FEMEN не має жодного відношення до ідеології фемінізму, наголошуючи, що вони насамперед жіночий рух, а наскільки вони феміністки – нехай визначають експерти. Хоча закордонні ЗМІ називають їх українськими феміністками, феміністичні організації України з цим не згодні і не визнають таких «сестер». Справжні феміністки, які виступають проти образу жінки як сексуального об’єкта, в патріархальному суспільстві ніколи б не стали використовувати жіноче тіло в якості посміховиська і на стали б боротися з проституцією шляхом її пропаганди. На їхню думку, FEMEN більше ганьблять українок, ніж захищають їхні права.

Акції FEMEN дедалі частіше нагадують ексгібіціоністський протест заради протесту, а дівчата прагнуть з будь-якого приводу продемонструвати своє оголене тіло і не завжди здатні пояснити, чому вони саме так протестують. 

Епатажні акції «феменок» насправді зовсім не сприяють боротьбі з проституцією, а лише пропагують її. Результати акції «Україна – не бордель» в очах іноземців формують образ якраз країни-борделю, в якій на вулицях ходять оголені розкомплексовані дівчата. Від цього страждає імідж держави, яка і без того відома експортом дівчат для закордонної секс-індустрії, а українські проститутки становлять значний сегмент в борделях Європи, Росії та Америки. 

Тож думки щодо FEMEN дуже різноманітні і кожний підхід має свої вагомі аргументи і не виключено, що істина десь посередині між двома крайнощами.

Можливо, відповіддю на питання, ким насправді є дівчата з FEMEN і які в них цілі, є їхня чергова акція, влаштована в пам’ять жертв японського землетрусу та цунамі, на яку «феменки» прийшли топлес. Голими грудьми та сідницями дівчата хотіли висловити співчуття родичам тисяч загиблих та людей, які втратили житло. Мабуть, в очах японців годі було уявити більшого цинізму та знущання над пам’яттю жертв стихії.

Валерій МАЙДАНЮК


 femen9 (102,9 KB)







Copyright © NOVA UKRAINA.ORG
All rights reserved.

Управління впровадженням — ІТР ©2011