2

І ніби - так, і ніби - ні

І ніби - так, і ніби - ні,

І серце наче у вогні,

І сум і біль я свій долаю,

Я Бога знов і знов благаю…

Чому ж ти серце краєш, мила?

Чому ж не даш мені хоч шанс?

Чому краси твоєї сила

Не дасть дрібнесенький аванс?

Пробач за все мені, кохана,

Пробач за те що поспішив.

Все, що міркую – то омана,

Я почуття не заслужив.