5

Нотатки молодої мамусі

Шановні молоді (й не дуже) люди, котрі збираються у найближчому майбутньому стати батьками! Не буду детально зупинятися, чого вартує виносити дитину і народити. Візити до гінеколога, купа аналізів, стояння в транспорті, де ніхто не запропонує вам місця, хіба що галаслива кондукторка згонить із сідала патлатого тінейджера. І звичайно ж «пологові» побори. Часто негласні, але від того не менш обтяжливі.

І ось усе це позаду. Така довгоочікувана дитинка у вас на руках, ви милуєтеся нею, робите купу пустотливих дрібниць. Та не розслабляйтеся! Вам незабаром місяць — і отут починається найцікавіше…

Про вашу дитину необхідно доповісти державі. Відразу попереджаю — ліпше підключайте важку артилерію у вигляді бабусь і дідусів. У одному з київських РАГСів до кабінету, де молоденька працівниця реєструє новонароджених, черга на півкоридору (в іншій половині тупцюють охочі розлучитися).

Отже, щоб ваше дитя отримало ім’я та свій перший законний документ, встати вам доведеться удосвіта і вже о сьомій зайняти оборону під дверима РАГСу. Для цього якнайкраще підійде дідусь, який ще пам’ятає вигуки «Вперед! В атаку!».

А далі — чекання. Дві години — щоби потрапити всередину приміщення РАГСу та вмоститися на лавці під дверима, від кількох хвилин до годин — щоб дочекатися своєї черги (будьте певні: ви не виявитеся першими під дверима РАГСу — деякі «жайворонки» прогулюються там ще з п’ятої ранку). Оптимальне завдання для улюбленої бабусі, яка за цей час встигне ще й зв’язати кілька шкарпеток.

І ще одна визначна подія станеться з вами та вашою місячною дитиною. Це незабутній огляд лікарів вузького профілю. Найпопулярніші серед молодих мам лікарі — невролог та ортопед — «доступ до тіла» звузили максимально.

Щоб записатися на прийом до першого, треба одного чудового четверга встати десь так о п’ятій ранку, щоб о шостій вже застовпити своє місце під дверима поліклініки. Беріть із собою теплі речі й термос із кавою. А ще брата-спортсмена, який здатен буде випередити натовп молодих мам, які ринуть до віконечка реєстратури, коли її нарешті відчинять.

Іншого, не менш чудового ранку за тим самим маршрутом і розкладом вирушайте до ортопеда. Набридло стояння у чергах та битви за місце під кабінетом лікаря? Нічого, призвичаюйтеся! Адже якщо (не дай Боже!) ескулапу не сподобається, як ваша дитина розводить ніжки та розмахує рученятами, штурмову операцію доведеться повторювати неодноразово.

І це лише крапля в морі. У морі нерозуміння, нехтування, а часом і просто відвертого хамства. Наші політики волають про збільшення народжуваності та вважають, що додавши молодій мамусі грошей на дитину, наблизили її до раю. Не лише в грошах щастя, шановні! А скажіть, лишень, що ви будете робити, коли й справді кількість українців збільшиться? З дитячих садків та поліклінік працівники біжать, як чорт від ладану. Народ бідніє і з огляду на безупинне збільшення «пологових» поборів незабаром буде народжувати у себе вдома. Всюди черги, нерви та незручності. Важко бути молодою мамою. А за такого безладу — важко вдвічі.

Але все ж з нами залишається радість материнства.

Ольга ДЕМИДОВА