5

Ось така... вiчна молодiсть

Чи легко бути молодим в Українi? Кажуть, молодими є люди до 35рокiв, а вже вiд 36 починається середнiй вiк. Тож, маю ще сiм мiсяцiв, щоб побути молодою...

Моя молодiсть - це веселi часи студентства, це першi побачення,це експерименти, це музика, це автостопи, це знайомства, це зустрiч свiтанкiв. Тодi було все легко та безтурботно.

У 17 рокiв я заробила свої першi грошi та опублiкувала першi матерiали. У 19 вже працювала в одному вузькоспецiалiзованому виданнi (паралельно з навчанням на стацiонарi в унiверситетi), заробляючи 50 доларiв на мiсяць. Тодi це було досить пристойно. У 21 - завагiтнiла. Безтурботна частина моєї молодостi закiнчилася, коли я стала мамою. Безробiття, черги за молоком з шостої ранку, вiдключення свiтла щовечора - таким був кiнець 90-х рокiв. Декретнi - 17 гривень на мiсяць. Пачка памперсiв - 23 гривнi...

Коли малому був рiк, я знову знайшла роботу. Я ще була молодою,але вже - дорослою. Перший раз поїхала за кордон, коли менi було 24. Це була сусiдня Польща, але вже тодi мене вразила рiзниця рiвня життя мiж нами та ними. Приблизно тодi ж вперше стибнула з парашутом.

Робота, дiм, дитина... 8 рокiв життя по зйомним квартирам. Одна з них була розташована на 8-му поверсi у пiд’їздi, де жодного дня не працював лiфт. Коли завагiтнiла вдруге, дерлася на свiй восьмий поверх майже до кiнця вагiтностi. А потiм господарi попросили за мiсяць звiльнити квартиру...

Другий декрет позначився цiлковитим зубожiнням нашої сiм’ї. Навiть незважаючи на пiдвищений розмiр допомоги на народження другої дитини, я отримувала лише близько 500 гривень на мiсяць. За квартиру ми мали вiддати двi тисячi. Врештi жебраками ми попросилися до батькiв. I тепер на 50 квадратних метрах нас живе шестеро. Три поколiння.

Тобто, працюючи бiльшу частину свого життя, на житло я не заробила. Так зване молодiжне кредитування, в якому ми стояли на черзi 10 рокiв, спочило з миром. Молодiсть закiнчилася, а стабiльностi - жодної. Так, менi пощастило, що працюю за фахом i роботу свою люблю, адже багато випускникiв вишiв змушенi йти працювати на базар. Та й 35-рiчному сьогоднi не так легко знайти роботу.

Я дивуюся, як моїм знайомим студентам, що живуть у Нiмеччинi, вдається щолiта виїжджати на Майорку. Я дивуюся, що в Європi кредити на житло настiльки доступнi, що їх може виплачувати родина лише з одним працюючим (до речi, в тiй самiй Нiмеччинi податок на зарплату для чоловiкiв, якi мають дитину i непрацюючу дружину, знижено). Я не розумiю, як молодiй подружнiй парi з двома дiтьми вдається щороку змiнювати автомобiль.

Звiсно, не в грошах щастя. I не в машинах. Але чомусь десь це є звичайними речами. А в Українi бiльшiсть сiмей з дiтьми живуть на межi бiдностi. А це переважно молодi люди, якi наважилися народити...

До порiвняння

В Європi молодiжна полiтика грунтується на кiлькох основних засадах - освiта, свобода пересування, зайнятiсть та професiйна пiдготовка, залучення до доброчинної дiяльностi та культурний розвиток (зокрема, зближення молодi країн-членiв ЄС). Фiнансування молодiжних проектiв вiдбувається за допомогою спецiально створеного Європейського молодiжного фонду.

Освiта

За час перебування у молодiжнiй "категорiї" необхiдно здобути освiту та опанувати професiйнi навики. Система освiти в ЄС така: вiд 9 до 16% вартостi покривається з держбюджету. У бiльшостi країн з платною вищою освiтою сiм’ї з високим або середнiм достатком вносять вiдносно вищу плату, нiж малозабезпеченi, якi повнiстю або частково звiльняються вiд плати за навчання за допомогою грантiв, позик, допомоги, податкових пiльг.

Наприклад, у Швецiї навчання у вищiй школi безкоштовне, але стипендiя для оплати помешкання надається у виглядi кредиту. Потiм, коли молода людина йде працювати за спецiальнiстю, з її заробiтку буде вiдраховано 4% до погашення кредиту. А, скажiмо, у Канадi двi третини фiнансування унiверситетiв вiдбувається з державного бюджету та суспiльних фондiв.

Iснує багато освiтнiх програм ЄС ("Еразм", "Комет", "Сократ","Леонардо да Вiнчi" та iншi), спрямованих на обмiн студентами, викладачами i молодими вченими, якi формують єдиний iнформацiйнийпростiр. Деякi програми нацiленi на розвиток спiвпрацi європейських молодiжних органiзацiй з країнами Схiдної Європи - наприклад, "Молодь Європи".

Щодо України, то майже всi державнi програми обмiну заморожено. Громадськi органiзацiї змушенi орiєнтуватися на iноземнi гранти, освiтнi програми, проекти обмiну. Натомiсть, кожен п’ятий українець прагне здобувати освiту за кордоном. Це й престижнiше, i якiснiше, i навiть дешевше... I з кожним роком вiдсоток молодих людей з України, що їдуть за кордон навчатися чи працювати, постiйно зростає.

Безробiття

Молодiжна полiтика Європи орiєнтована i на мiнiмiзацiю молодiжного безробiття. У багатьох країнах проблема працевлаштування вирiшується на локальному рiвнi з урахуванням потреб мiсцевих ринкiв працi.

В Українi лише 5-8% молодих спецiалiстiв пiсля закiнчення вищих навчальних закладiв йдуть працювати за спецальнiстю.

Сiмейний стан

Європейська молодь одружується у вiцi близько 30 рокiв. Це дає змогу зробити кар’єру та забезпечити сiм’ю житлом. В Українi вже спостерiгаєтсья така тенденцiя - вiк молодих людей, що одружуються, з 18-20 рокiв збiльшився до 25-27. Так роблять у Києвi, Львовi, Одесi, Харковi. Хоча у менших мiстах ще популярне одруження серед студентiв 2-3 курсiв. Бiльшiсть таких шлюбiв через вiдсутнiсть житла та роботи завершуються розлученннями.

Молодiжне кредитування житла

В Європi iснують досить привабливi умови для молодi - 3-4% кредиту на житло. Згаданий Фонд сприяння молодiжному будiвництву декларував 9%, але не виконував i того... Банки пропонують кредити на житло пiд ще бiльшi вiдсотки, якi для молодi є просто нереальними.

Пiдробiток

Завдяки зручному графiку занять в унiверситетах Європи (5 мiсяцiв канiкул у роцi) багато студентiв пiдробляють. Навiть без спецальностi цiлком реально заробити 5-13 євро в годину. На лiтнiх канiкулах студенти виїжджають працювати в промисловi райони, де можна заробити до кiлькох тисяч євро.

"Молодим усюди дорогу" - це не про нас, поколiння, що народилося в Союзi, а подорослiшало в Українi. А тi, що молодшi, здаються ще бiльш загубленими.

Марина ФРОСТ