5

Інтернет замість батька та діда

Уявіть життя людини сотні років тому. Звичайний побут, стосунки в сім’ї, передача досвіду між поколінням. От, скажімо, ким би став син коваля, наприклад, у XIV-XV століттях? Можу побитись об заклад — ковалем. І хто його навчив би професії: як тримати в руках молота, з якого заліза вийде рало, а з якого меч? Очевидно, батько.

Звідки маленька дівчинка дізнавалась, як варити їсти, прясти, ткати та й зрештою — народжувати й виховувати дітей? Сотні й тисячі років їй про це розказували бабуся і мама. Так передавався досвід з покоління в покоління. Ремісничі секрети, премудрості, казки й колискові. Це все переказувалось від рідних, від старшого до меншого.

Ну не було тоді прапорщиків та лейтенантів. Батько і старший брат були тими, хто вперше міг вкласти у руку шаблю та посадити на коня, а дід розказував про всі тонкощі військової тактики і стратегії.

За останню сотню років розвиток інформаційних технологій зламав усі традиції. Тепер професії навчають в училищах й інститутах. А колискові записують на компакт-диски. Про те, звідки беруться діти, дівчатка дізнаються не від мами, а часто з Інтернету.

Погано це чи добре? Не знаю.

Минулі два тижні був у відпустці. Відпочинок “не світив” – вдома ремонт. У літній кухні стоїть плита. Не електрична чи газова, а цегляна, мурована. З чавунними зверху “кругами”. Від старості вона потріскалась і диміла при найменшій спробі її розтопити. Спочатку хотів розібрати, а потім (не можу пояснити, чому) вирішив перебудувати.

Як мурувати грубки і плити — не маю жодного поняття. За інформацією поліз в Інтернет. Знайшов все, що потрібно: як мурувати, куди виводити комин. Дізнався, що розчин має бути глиняний (не дай Боже, цементний). Далі знайшов потрібну глину — і вперед. За два дні, коли глина трохи підсохла, затопив. Дим пішов куди треба — у комин. Плита працювала!

За кілька днів дружина варила на ній варення. Бо швидше, ніж на електроплиті...

От і скажіть, що інформаційний прогрес — це погано.

Але тут, як і у всьому, важлива міра. Можна мати на комп’ютері гігабайти колискових, але краще хай дитині їх співає мама. І хай мама й розкаже, для чого Бог сотворив жінку, а тато навчить сина вправлятись із шаблею (чи кермом авто). Бо з комп’ютером весело, але він навряд чи колись замінить батька чи діда.

Олексій КРИВОШЕЄВ