3

Не набридло жити з каменем на шиї?

Прийшла весна — і щось усередині наче клацнуло. Раптово закортіло скинути із себе численні ярлики, викинути з голови старий мотлох... Просто посміхнутися сонцю і подумати про щось світле.

Шкода, що не всі так можуть. Дивишся на радикалів з обох берегів Дніпра, і все менше віриш, що вони коли-небудь зможуть переступити через себе. З кожною страшилкою про СРСР розчарування тільки посилюється. Ні, я зовсім не адвокат Союзу. Як я можу судити, якщо я, по суті, не жив у ньому? І зустрічав незалежність України ще в початковій школі. Але я намагаюся отримувати інформацію, перш ніж огульно засуджувати те, чого не розумію.

При цьому я не згоден із тим, що чесна оцінка, за словами цих радикалів, — це публічне засудження і зречення усього, що було в СРСР. Адже як пояснити той факт, що в закритому від усього світу Союзі регулярно з’являлися унікальні особистості, котрі визначають історію розвитку суспільства. Причому більша частина видатних представників радянської інженерної думки, науки й мистецтва була родом з України.

А у вільній Україні особистостей стало на порядок менше. Мало того — за 18 років незалежності ми втратили у два рази більше мешканців, ніж під час Голодомору. Так у чому ж річ?!

У мантри про молоду демократію, про те, що пройшло ще дуже мало часу, — не вірю. За 18 років можна було зробити набагато більше за умови стабільності й кваліфікованості наших керівників. І головне — відставити гасла. Про тюрми для бандитів, олігархів, руки Заходу і Кремля і т. д. Адже в тій-таки європейській демократії неприпустимо звинувачувати людину, поки не доведена її вина...

Минуле — це і є камінь, який свого часу повісили на кожного з нас. Змусивши витрачати ресурси на пошук правильності історичного вибору Хмельницького, філософію гноблення нації та інше.

А рано чи пізно нам доведеться замислитися про сьогодення і зробити пріоритетом свою власну успішність. Егоїзм? Так. Але тільки в цьому випадку українці почнуть читати закони, перш ніж іти на мітинг і протестувати проти їхнього запровадження. Перестануть голосувати на підставі обіцянок кандидата чи партії, а замість того вивчатимуть досвід їхньої попередньої діяльності — причому не тільки негативний. Адже з минулого можна витягти й багато корисних уроків.

Олексій БІЛОВОЛ