6

Кучма – жертва?

Ніколи ще в історії України колишніх президентів не викликали в прокуратуру в якості підозрюваних, тому порушення кримінальної справи проти Леоніда Кучми стало ще одним гордієвим вузлом складних політичних комбінацій нового президента. Сьогодні є багато версій справжніх причин порушення кримінальної справи проти Кучми, проте, мабуть, найвірогіднішою з них є політична доцільність пожертвувати Кучмою заради значно вагоміших пріоритетів.

За рік правління Віктора Януковича міжнародний імідж України погіршився, а за рейтингом громадянських свобод «Фрідом Хаус» наша держава скотилася до рубрики «напіввільних країн». Почастішали випадки тиску на журналістів, порушені скандальні кримінальні справи проти політичних опонентів Януковича, проти колишніх міністрів та посадових осіб Кабміну, проти студентів-тризубівців, які відпиляли голову Сталіну. Ці судові справи сприймаються міжнародним співтовариством як політичні репресії, а колишній міністр уряду Ю.Тимошенко Богдан Данилишин отримав політичний притулок в Чехії, що ще раз засвідчило ставлення Європи до українського правосуддя. Враховуючи, що сьогодні президент сконцентрував усю владну вертикаль та судову систему під своїм контролем, Генпрокуратуру почали називати репресивною машиною Януковича, тож гучний «справедливий» судовий процес міг би відбілити ім’я президента від іміджу переслідувача опозиції, відновити довіру європейської громадськості, а також переключити увагу преси та суспільства від складної економічної ситуації та провальної політики уряду на резонансну подію за участю одіозного Кучми.

Імідж самого Кучми достатньо зіпсований в Україні та на Заході. Янукович, таким чином, отримав шанс зламати тенденцію «політичних репресій» проти опозиції (не перериваючи насправді боротьби з опонентами). Можливо, екс-президента і не арештують, враховуючи традиції взаєморозуміння вітчизняних чиновників, але навіть часткове покарання Кучми для Януковича може стати досягненням в очах виборців на фоні того, що Віктор Ющенко та Юлія Тимошенко не змогли знайти справжніх винуватців у справі Гонгадзе.

Існують версії, що обвинувачення проти Кучми – це спроба його виправдати, остаточно поставити крапку в довгій судовій епопеї Гонгадзе і закрити справу у зв’язку з закінченням терміну давності. Втім, якби його дійсно хотіли виправдати – то не тягали б на багатогодинні допити і не включали б до справи дискредитаційні для нього плівки Мельниченка. Висунення Кучмі звинувачень у кримінальній справі є скоріше тиском на нього та його оточення. Крім того, тут можуть мати місце особистісні непорозуміння.

У цій ситуації нівелюється міф про начебто хороші стосунки Кучми з Януковичем. Навіть попри надзвичайну непрозорість регіонівських кулуарів, очевидно, що між ними вже давно пробігла чорна кішка. У 2004 році Янукович прагнув подолати опір Майдану. Але Кучма залишив його ні з чим. Пізніше, у дні народження екс-президента єдиним вагомим політиком, який не надсилав йому офіційних привітань, був Янукович (навіть Ющенко не гребував привітати Кучму). Теперішній виклик Кучми в прокуратуру схожий на помсту Януковича Кучмі за позбавлення його президенства в 2004 році та труднощі опозиційного періоду і тимчасової еміграції, адже тривалий час після Помаранчевої революції Віктор Янукович та Рінат Ахметов перебували закордоном, побоюючись судової відповідальності в умовах демократичного піднесення в Україні.

Не виключено, що тиском на Кучму влада намагається вплинути і на його зятя, олігарха Віктора Пінчука, який володіє значними активами в металургії, трубній індустрії, контролює ряд ЗМІ. Мільярдера Пінчука можуть поставити перед вибором пріоритетів: або сім’я, або бізнес. Можливо, «регіонали» виявляють інтерес до фінансових активів самого Кучми, які він міг отримати за роки свого правління. Кримінальна справа може продовжуватися до того часу, поки Л.Кучма не піде назустріч владі у її прагненнях задовольнити свої матеріальні запити.

Таким чином, справа Кучми може стати для нової влади і вдалим піаром, розрахованим на очільників європейських інституцій та власних виборців, і зведенням особистих рахунків. Проте, висунувши підозри у кримінальній справі проти екс-президента, влада створює серйозний прецедент, який може бути використаний наступниками В.Януковича. Експерти зазначають, що піти на такий крок може або недалекоглядний політик, або лідер, надзвичайно впевнений у міцності і тривалості свого правління. Враховуючи практично щотижневі акції протесту проти політики уряду Азарова, проти діяльності окремих міністрів, проти законодавчих ініціатив Януковича, податковий і автомобільний Майдани, що в сукупності призвело до падіння рейтингу Януковича за перший рік на 10% з продовженням даної тенденції, важко стверджувати що президент займатиме і надалі міцні позиції  в державі.

Валерій МАЙДАНЮК