3

Смерті в харківському аеропорту зупинили підготовку до Євро-2012

Справа честі

Хизуватись темпами підготовки до Європейської футбольної першості 2012 року у влади Харкова вже стало звичкою. Більше, ніж цими самими темпами, харківські можновладці вихваляються хіба що представництвом Партії регіонів на усіх рівнях місцевої влади. Оновлений стадіон, прорублена, попри протести, нова дорога через лісопарк, „асфальтування” по всьому місту, задоволений Платіні, п’ятизірковий „,Харків Палас”, що зростає у самісінькому центрі немов на дріжджах, вже працюючий новий термінал місцевого аеропорту. Дійсно, з темпами до Євро у Харкові все гаразд. Було. Донедавна.

Падають крани – гинуть люди

Все гаразд було до 9 квітня – саме в цей день на будівництві в аеропорту загинули двоє людей.

Почалося все з того, що напередодні нещасного випадку на летовищі обвалився фасад старої будівлі аеровокзалу. Головний інвестор підготовки Харкова до Євро-2012 – компанія DCH, яку контролює відомий український бізнесмен Олександр Ярославський – через будівельного підрядника мала намір реставрувати споруду, залишивши її як пам’ятник минулих часів. Втім, фасад обвалився, що в прес-службі DCH назвали „плановою руйнацією”.

Прибираючи наслідки тієї самої „планової руйнації” – і загинули двоє працівників. Під час їхньої роботи перекинувся підйомний кран, він зачепив вежу, на якій перебували люди. Вони впали з шестиметрової висоти ...

Реакція влади була блискавичною. Незважаючи на суботу, буквально за кілька хвилин було прийнято рішення про скликання позачергової комісії з питань надзвичайних ситуацій. За кілька годин після трагедії ця комісія на чолі із харківським мером Геннадієм Кернесом вже засідала. Заслухали генерального підрядника, керівництво компанії, яка керує будівельними роботами на летовищі, начальника держбудконтролю. Вердикт – порушення техніки безпеки – розслідування – і… призупинення будівельних робіт в аеропорту. А ще сумнівне (в плані доречності) „жартівливе” резюмуюче запитання харківського мера – чи не падають, бува, крани на будівництві готелю «Харків Палас»?

Чому перекинувся кран – поки що офіційної відповіді немає. Може, через сильний вітер. А може, ні. Є заява представника держгірпромнагляду про те, що робітники працювали без страховки. Ще одна заява – від прес-служби DCH про те, що роботодавець допоміг родинам загиблих. І ще – заява про наміри однієї такої родини судитися з будівельною компанією. Трагічна, неприємна, депресивна історія. Неабияка чорна пляма на іміджі Харкова в плані підготовки до Євро-2012. Але…

Але

Але на об’єктах ЄВРО люди гинули і раніше. У тому ж Харкові, на тому ж летовищі у 2009 сталевою плитою насмерть задавило монтажника. Тоді трагедія пройшла майже непоміченою.

Смертельні випадки на будівельних майданчиках Євро-об’єктів були і в Києві, і в Донецьку. Чому ж такого резонансу набула саме ця неприємна історія? Багато хто пояснює це політикою. У Харкові давно ширяться чутки про неофіційний „конфлікт інтересів” між міським головою Кернесом та інвестором Ярославським. Частково наявним цей конфлікт став під час мерської виборчої кампанії у Харкові, в якій нинішній мер Генадій Кернес з невеликим відривом переміг свого політичного опонента Арсена Авакова. Тоді газета „Факти” надрукувала інтерв’ю з Ярославським, де він у відповідь на питання про вибори, сказав, зокрема, таке: „Лично я не хочу голосовать за тех, кто вместо реальной работы раздает свой номер телефона… Поэтому за Кернеса голосовать не буду”. (Під час передвиборчої кампанії нинішній мер Харкова неодноразово зустрічався з городянами і демонстративно роздавав усім бажаючим номер свого мобільного, аби дзвонили в разі потреби). Правда, в тому ж інтерв’ю пан Ярославський похвалив партію, яка висувала Кернеса, назвавши її серйозною, міцною та ефективною організацією.

Проте, це лише епізод. У харківських політичних кулуарах взагалі подейкують: активність пана Ярославського у Харкові (хоча б і заради омріяного Євро) – як кістка у горлі місцевій владі. Постать Ярославського, що має в місті позитивний імідж людини, без якої Харкову Євро-2012 взагалі б не світило, аж дуже схожа на постать ймовірного майбутнього хазяїна міста. А двох хазяїв, звичайно, у міста бути не може. І якщо уявити, що хтось хотів би зробити пану Ярославському добрячий шматок „чорного піару”, то кращої нагоди, ніж трагедія в аеропорту, годі було б і шукати.

Не може бути!

Не може такого бути, щоби легітимно обрана більшістю харків’ян мерія гралась в ігри піарщиків та „сьорфила тенденції”, аби „уїсти” опонента. Ну не може такого бути в демократичній вільній державі! Але все одно – прикро. Прикро, що навіть загибель людей в наших реаліях швидко огортається слизькими чутками та набуває непроглядних паралелей. І така світла справа, як підготовка до Європейського футбольного чемпіонату, на який чекають мільйони вболівальників по всьому світу, в чергове обростає заголовками у зовсім ”неспортивних новинах”. Давні казали: „О спорт, ти – мир”. У сучасних реаліях ця фраза звучить по-іншому: „О Євро, ти гроші, політика і влада!”.

Андрій БАРТАШОВ