5

Прецедент в Україні: харківського суддю підозрюють у російському громадянстві

Суддя – росіянин! Таку сенсаційну заяву у Харкові оприлюднив нардеп Юрій Кармазін. На прес-конференції у місцевій інформагенції Кармазін повідомив – один харківський суддя вже давно є громадянином сусідньої країни. І прописку має у місті Бєлгород. Відтак зухвало порушує Конституцію України, відповідно до якої суддею у нашій державі може бути тільки громадянин України (ст. 51, ст. 107 Закону про судоустрій та статус суддів).

А суддя хто?

Мова йде про харківського суддю Михайла Бородіна. Саме він, за словами нардепа Кармазіна, ще 17 листопада 2004 отримав паспорт громадянина Росії. Народний депутат зазначив – відповідний депутатський запит вже спрямував до Генеральної прокуратури і тепер чекає на відповідь.

Суддя Бородін – людина у Харкові доволі відома. До речі, років вісім тому саме цього суддю намагалися позбавити повноважень інші народні депутати, у тому числі й нинішній керівник Харківської області Михайло Добкін. Проте тоді нічого не вийшло, а вже кілька років по тому пан Добкін – вже на посаді мера Харкова – перед об’єктивами телекамер вручав судді Бородіну подяку…

Кілька останніх років Михайло Бородін був не просто суддею, а очолював Апеляційний суд у Харківській області. Але наприкінці березня подав у відставку з мотивацією «дати дорогу молодим». Тож нині лишається просто суддею – працює, веде справи і робить доповіді.

Що в «широких штанях»?

На заяву Кармазіна фігурант скандалу відреагував передбачувано, проте дещо, так би мовити, «багатозначно». А саме: у телефонній розмові з кореспондентом однієї харківської агенції новин повідомив, що російський паспорт у нього є, але подробиць не розповів. У бесіді з журналістом іншої новинної медіа-організації – на питання про ймовірне подвійне громадянство – взагалі не відповів. І, нарешті, в телефонній бесіді з репортером ще одного телеканалу сказав, що російського паспорта у нього немає і бути не може. Ще й порадив поцікавитися здоров’ям пана Кармазіна.

Факт наявності чи відсутності у пана Бородіна паспорта із зображенням двохголового птаха не може ні підтвердити, ані заперечити безпосереднє керівництво судді. Виконувач обов’язки голови Харківського апеляційного суду Володимир Чижиченко, за його власними словами, про звинувачення у подвійному громадянстві свого підлеглого дізнався з телевізора. Цікавитися, який саме „дублікат” суддя ховає у „широких штанях”, і проводити службове розслідування з цього приводу не збирається. А у будь-який спосіб обмежити роботу пана Бородіна взагалі не має жодних законних підстав.

Інцидент як прецедент

Очевидно, що розібратися в тому, росіянин суддя чи ні, може Генеральна прокуратура. У Кваліфікаційній комісії суддів зі звинуваченням судді у подвійному громадянстві зустрічаються вперше. Тому і що робити – не знають. Можуть хіба що заслухати інформацію на засіданні, яке відбудеться на початку червня. Але у цій комісії відразу попереджають – і тоді жодних рішень не ухвалюватимуть. Оскільки, наприклад, позбавити суддю повноважень можуть виключно за поданням Генеральної прокуратури, якщо та вбачить у діях людини у мантії склад злочину.

Свобода совісті

Серед юристів також немає єдиної думки щодо того, якою мірою український суддя порушує закон, якщо раптом отримує громадянство іншої країни. Адже в нашому законодавстві чітко не прописано, як саме і в який термін українець, отримавши паспорт, скажімо, Ізраїлю, має позбутися українського громадянства. Де-факто – начебто має. Де-юре – може і залишити. Якщо ніхто про це не знає. Інша справа – коли про наявність паспорта іншої країни в умовного Петренка дізнається владна структура, яка опікується питаннями громадянства. Тоді вже влада сама повинна ініціювати позбавлення цього Петренка українського паспорта. Але „повинна” в Україні дуже рідко означає „робить”. Тож поки що наявність двох громадянств у нашій молодій державі – порушення законів швидше моральних, аніж ухвалених, підписаних та опублікованих. А як у нас із мораллю – кожен нехай сам собі відповість.

Оптимістичний фінал?

Кармазін з Бородіним „дуелюють” вже не вперше. У 2008 нардеп (знову ж таки в ефірі одного з харківських телеканалів) розкритикував професійну діяльність судді. Після цього представники гілок влади судилися. Чи будуть судові позови тепер – поки що невідомо. Як і те, що взагалі вийде з цієї історії. І чи не є все це банальними „розбірками” двох можновладців. Проте в Україні зараз „модно” бути оптимістом. Тож і буду. Цей конфлікт нам з вами таки був потрібен. Аби подумати ще раз – хто в Україні судді, а хто депутати. І якою є відстань тих та інших від звичайних людей. Від „хомо-українус”, які мають феноменальне вміння терпіти, пробачати, закривати очі та вуха – і роками чекати на „покращення життя вже сьогодні”.

Андрій БАРТАШОВ