4

Сонгкран або як ми святкували з тайцями їхній 2554 рік

Сонгкран – найбільший і найстаріший фестиваль Таїланду, дуже барвисте буддистське сімейне свято. У ці дні тайці веселяться, обливають одне одного водою, змащують тальком або білою глиною статуї Будди. Існує повір’я, що таким чином вони очищуються, бажають удачі, процвітання, добра.

Офіційно це свято відбувається з 13 по 15 квітня. Але тайці відзначають його цілий тиждень. Багато магазинів, офісів, кав`ярень в ці дні зачинені, на полі також не видно людей. Святкують усі – від малого до великого. Влаштовують концерти, танці, співають у караоке, запускають феєрверки, прикрашають храми і статуї Будди, а в селах великими компаніями веселяться за святковим столом.

Але найбільше задоволення тайцям приносить обливання водою. Ллють із діжок, мисок, тазів, відер, шлангів, водних пістолетів. Влаштовують засідки на дорогах, обливають прямо з машин, мотоциклів. Бувають навіть цілі водні перестрілки між двома пікапами, повністю набитими людьми. Наше життя у ці дні перетворилося на гру «доберись до міста сухим», і ми жодного разу в неї не виграли.

Наше місто – Чиангмай – вважається центром святкування Сонгкрану у Таїланді. Можливо, тому, що для обливання це найбільш вигідне місце – старе місто з усіх боків омивається каналом, і воду можна тягати прямо звідти. Ми живемо у 10 кілометрах від Чиангмаю, однак спеціально приїхали в центр, щоб подивитися на це дійство і пообливатися разом з тайцями. Поки добиралися, нас облили 28 разів. Коли поверталися додому - 11. Я навмисне рахувала. А от скільки на нас вилили води безпосередньо у місті, - боюся навіть уявити!

Тайці в самому центрі подій заповзято продавали окуляри, резинові чоботи, пластмасові футляри для мобільних телефонів та грошей, лід, відра, водяні пістолети. Але тисячі людей на цій війні явно знали, куди йшли, тому були добре озброєні. Увесь тутешній люд розділився на 3 табори. Один - стояв по периметру старого міста і черпати воду з каналу. Другий - базувався на тротуарі, біля кафе, магазинів, будинків. Третій – їхав або йшов дорогою і відбивався з усіх боків.

Деякі підступні тайці у воду додавали лід, тому від їхнього обливання я мимоволі верещала. І щоразу дарма. Одразу після цього отримувала відер п’ять теплої води з каналу. Деякі тайці були дуже доброзичливими - підходили близенько й потроху виливали відро за комір. Особливо, коли бачили в руках фотоапарат. Деякі - обов’язково хотіли впевнитися, що ми на них не образилися, тому після обливання тиснули руку. А деякі дуже гостро реагували, коли обливали їхніх побратимів. Тоді ми отримували по кілька відер з усіх боків, запущених із шаленою силою.

Але, знаєте, все ж таки найбільше вразило те, що за кілька днів святкування тайського Нового року, ми не бачили лайок, бійок, розбитих пляшок і компаній, що п’ють прямо на лавочці. Більше того – я лише кілька разів ввечері помітила нетверезих людей. До того ж, більшість із них були європейцями.

Жанна КІСУНІНА