5

Таїланд – країна вільних

Тепер я це знаю напевно. Але тоді, кілька місяців тому, просто хотілося зникнути із цього набридлого Києва, де більша частина року огорнена холодом, де брудно і дуже людно, де пластмасова їжа витісняє натуральну, і де роботодавці перетворилися на рабовласників. Ми з другом вирішили, що нам не подобається таке життя і потрібно щось змінювати. Зійшлися на тому, що завжди хотіли пожити десь за кордоном. Почали думати... Європа з її надреальними цінами нам не світила, тому поглянули в бік Азії: читали форуми та блоги, роздивлялися карту та фотографії. По суті, ми мали лише два критерії – щоб було море і завжди тепло. Таїланд виявився єдиною країною, про яку ми не знайшли жодного негативного відгуку. І тепер знаємо, чому...

Віза

Консульство Королівства Таїланд в Україні істотно відрізняється від тих, із якими доводилося мати справу. Таке враження, що в ньому працює лише одна людина, точніше дві – консул і привітна дівчина, яка і на телефонні дзвінки відповідає, і документи приймає. Ця установа працює з 14 до 18 години, черги перед віконцем немає, охорони з металошукачами – теж, консульські збори відсутні. На запитання тут відповідають чітко й доступно, а телефон рідко коли зайнятий. Власне, запитань надто і не виникає, адже усю інформацію можна знайти на веб-сторінці консульства. Певно, тут усе так просто влаштовано через те, що до Таїланду рідко коли оформлюють візу, адже відпочивальники можуть її отримати на 14 днів під час в’їзду. У нас же був інший план. У консульстві ми мали зробити туристичну візу на 3 місяці, а у Таїланді - піти навчатися до одного з університетів за 1000 доларів на рік, і таким чином отримати студентську візу на увесь період навчання.

Авіаквитки

Щоб отримати візу, потрібно обов’язково мати викуплений зворотній квиток. Та оскільки через три місяці ми повертатися не збиралися, мусили обрати тариф із можливістю переносу дати вильоту або із відкритою датою. Українські авіалінії, хоча й пропонують прямий переліт до Бангкока за найнижчою ціною, однак у цьому сенсі виявилися не лояльними до клієнтів. За перенос дати у них довелося б заплатити практично повну вартість квитка в один бік. У російських авіаліній - трохи меншу суму. Найдемократичнішою авіакомпанією із багатьох, до яких я зверталася, виявилася KLM. Протягом року дату вильоту в них можна змінювати безліч разів, щоправда за 100 євро. Єдиний мінус – летіти доводиться з пересадкою в Амстердамі, і таким чином подовжити час подорожі на 4 години.

Щеплення

Ми були впевнені, що для поїздки у далеку невідому азійську країну нам обов’язково потрібно робити щеплення. Протягом цілісінького дня я дзвонила у різні поліклініки Києва, в тому числі платні, намагаючись дізнатися, що і де можна зробити. Усюди відповідали однаково, мовляв, скажіть нам, які вам потрібно, а ми відповімо, чи є в нас такі вакцини. Інтернет в цьому питанні також не надто допоміг, усюди йшлося про різні захворювання і різні вакцини. Довелося скористатися старим-перевіреним способом – народним радіо. І, зрештою, менше ніж за годину я вже знала, що моїм знайомим допомогли у Центральній міській (Олександрівській) лікарні. Жінка-імунолог повідомила, що, згідно із міжнародним листком вакцинації, обов’язкових щеплень немає. Хіба що про всяк випадок варто зробити від гепатитів. Також рекомендувала купити таблетки від малярії, яких на той час в жодній аптеці Києва не було. Щоб заспокоїти своє сумління, я зробила щеплення від гепатиту А. На тому все скінчилося...

Перші враження   

Таїланд – самобутня країна. До неї ще не встигли дістатися американська та європейська пропаганда, щоб нав’язати свою культуру й мислення. Рівень розвитку тайського телебачення, радіо та шоу-бізнесу нагадує український на початку 90-их. Водночас тут надзвичайно розвинуті туристичні послуги, ресторанний та готельний бізнес, торгівля і транспортна система.

Тайці пересуваються містом переважно на мотоциклах. Причому я навіть не впевнена, що усі вони мають права. Адже коли ми орендували мотоцикли, у нас про права ніхто не спитав, їх навіть не збентежило, що я зовсім не вміла кермувати.

Переважна більшість населення Таїланду – буддисти, і це безпосередньо відображається на їхньому ставленні до життя та людей. Вони доброзичливі, щирі, люблять посміхатися і готові допомогти навіть коли доведеться пояснювати на пальцях. Окрім того, складається враження, що вони анічогісінько не знають про злочини. Мотоцикли та велосипеди ніколи не пристібають ланцюгом, шоломи залишають прямо на кермі, а в магазині, перукарні чи кафе посеред білого дня можна й не знайти персоналу. І при такій безтурботності я ніколи не бачила на вулицях працівників поліції чи ДАІ.

Тайці мають три пристрасті – це їжа, телевізор і балачки. Тут усюди їжа і усюди їдять. Не розумію, як за таких обставин вони залишаються такими стрункими! Неймовірна кількість кафе та ресторанів чергується із лотками та кіосками на колесах. Вам на кожному кроці пропонується гарячий суп, смажене м’ясо чи риба, рис, млинці, соки та вже порізані фрукти. По дорозі постійно відчуваєш запах смаженого часнику чи тайських спецій. Готуючи їжу, чекаючи на відвідувачів, власники магазинчиків чи лотків дивляться маленький телевізор або постійно з кимось розмовляють. Я і досі дивуюся, але коли їм поставити найпростіше запитання, вони можуть хвилин з п’ятнадцять радитися і лише потім відповісти.

За формою правління Таїланд – монархія. Короля тут шанують. Усюди в містах розвішані портрети королівської родини, у багатьох офісах стоять їхні фотографії. Такі знімки можна навіть в магазині купити. Періодично у Бангкоку виникають повстання проти короля, але усі закінчуються безрезультатно.   

Мінуси

Мінуси у Таїланді, напевно, існують, однак поки що я їх не відчула. Ця країна мене повністю влаштовує. Єдине, що бентежить - щоб побачитися з рідними та друзями, доведеться купувати квитки за тисячу доларів і летіти 10 годин. 

Фото автора