4

Незалежність-20: чиновницькі «бігморди» і стрічки-одноденки

Я тоді зав’язав стрічки на ручку наплічника і з того часу постійно ношу, міняю лише сумки. За кордон літав із ними й у вишиванці… Однак у цей День Незалежності зніму їх. Навмисно. Вирішив так, коли побачив «тіпа ініціатіву» президента. Якому намагаються начепити імідж проукраїнського. І тому, що не хочу брати участі у цьому цирку псевдопатріотів.

До всього, я вже бачив, як це вульгарно виглядає: стрічки бантиком пришпилюють до грудей на комуністичний манер або як георгіївські. До речі, днями бачив іще одну жахливу картину — парад громад Київщини у Броварах. Усе було у найкращих традиціях «совка» — не спромоглися за 20 років виховати своїх українських режисерів масових дійств. Про сучасність свідчили купи пляшок і сміття на площі після концерту. (А грошей скільки «вбухали» в це діло!)

Іще цього року мене вразила кількість вітальних «бігморд». Причому однотипних. Кожна прес-служба вважала за потрібне «засвітити шефа». У Житомирі дійшло до маразму — у козирному місці на площі Соборній розмістилися «погруддя» місцевого керівництва плюс Янукович на чолі. Дякую, «поржав» (і думаю, не я один). Уявляю, скільки нервів зіпсував менеджер-рекламник, що відповідав за розміщення «фейсів»: і ранжирувати «по понятіям», і нікого не образити, і ляпів не наробити…

Між іншим, Віктору Федоровичу могли порадити кращий варіант «повипендрюватися». Наприклад, увійти в історію президентом, котрий нарешті пролобіював ухвалення великого герба України: вже 20 років незалежні, а всіх символів, що визначають державність, досі не маємо. Соромно.

Хоча розумію, що це все занадто складно і проблематично — навіщо зайвий політичний «геморой», значно ж простіше закликати зав’язати стрічки.

Щиро ваш, Володимир Гребьонкін, патріот України, що має російське прізвище, а народився у Казахстані. Слава Україні!