2

Телебачення вмерло, телевізор став дебілізатором – а президент і не помітив

Президент Янукович назвав недостатність свободи слова в Україні «помилковим стереотипом», у той час як телебачення як засіб масової інформації в Україні вмерло. Про це заявив політолог, координатор Громадської ради з питань свободи слова та інформації (у 2002-2005 рр.), автор Маніфесту українських журналістів з приводу політичної цензури (2002 р.) Олександр Палій.

За його словами, «буває цензура пряма і дубова, а буває непряма і підступна. Більш небезпечна остання». За словами О. Палія, нині відбувається тиск переважно на власника ЗМІ: «Оскільки майже всі ЗМІ в Україні належать олігархам, завдяки цензурі власників в Україні фактично немає незалежних від влади телеканалів. А єдиний відносно незалежний від влади телеканал ТВі на очах зникає з ефіру».

За словами Палія, нині ЗМІ взяли на озброєння технологію відволікання уваги, за допомогою постійного насичення інформаційного простору малозначущими повідомленнями: «Зараз українські телеканали розповідають то про народження пандочки в якомусь зоопарку, то про якісь жахи. Постійно відволікати увагу громадян від справжніх соціальних проблем, перемикаючи їх на теми, що не мають реального значення, можна домагатися того, щоб громадяни постійно були чимось зайняті, й у них не залишалося часу на роздуми».

На думку О. Палія, для медіа цілком природно не бачити різниці між падінням з велосипеда й падінням цивілізації. А якщо до такої природи додається ще й свідоме втручання менеджерів чи політиків, то виходить те, що в нас. Нинішня влада не зацікавлена в тому, щоб суспільство говорило про політику. Якщо на початку 2010 року Януковича цілком могла задовольняти демократія, то нині влада є її ворогом. Тому йде поступова деградація ЗМІ: спершу вони припиняють говорити про політику як найбільш концентрований вираз суспільних справ. Потім навіть про окремі суспільні справи, тому що їхній нинішній стан бумерангом б`є по владі. А зрештою ЗМІ вдаряються в суто приватні справи».

Як зауважує політолог, «нинішній вал «чорнухи» в ЗМІ, і особливо на телебаченні, покликаний деморалізувати суспільство й позбавити його соціальних орієнтирів. Влада намагається посіяти недовіру між членами суспільства, зруйнувати суспільну солідарність. Тобто, щоб люди були настільки залякані, аби не вдавалися до спільних дій. Мовляв, бачите, що робиться, не довіряйте одне одному, довіряйте нам і телевізору, цьому «зомбоящику».

Хоча, як вважає Палій, для нормальної влади громадянська солідарність, високий рівень соціальної довіри – це колосальний ресурс, до речі, й економічний. Якщо люди не довіряють одне одному, вони нездатні спільно працювати, організовувати бізнес. Охорона й перестраховування з`їдають додаткові ресурси. Ті держави, де найвищий рівень суспільної довіри (а нині це Північна Європа й Нова Зеландія), мають найкращі економічні та соціальні показники. Натомість тоталітарні чи авторитарні режими не здатні використати ресурс суспільної солідарності, бо вони його панічно бояться».