1

Бригинець: Після довгих років очікування в Києві з’явиться нова вулиця

Черновецький нарешті підписав рішення Київради 2007 року про перейменування вулиці чекіста Мойсея Урицького у вулицю Митрополита Василя Липківського. Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

«Київрада зробила все можливе, щоб одна з великих київських вулиць носила ім’я знакової постаті української історії - Митрополита Василя (Липківського). Нажаль, протягом 4 років рішення Київради не підписувалося Л.Черновецьким. Нарешті документ підписаний, тому сподіваюсь найближчим часом він буде обнародуваний і виконаний», - висловив сподівання О.Бригинець.

Процес присвоєння одній з вулиць Києва імені Митрополита Василя Липківського тягнеться з 1993 року, коли комісія Київради з питань перейменувань і пам’ятних знаків вперше розглянула питання щодо перейменування вул.Урицького на вул. В.Липківського. Повернулась до розгляду цього питання комісія лише в 2006 році і 26.04.2007 року Київрада таки прийняла рішення №453/1114 «Про перейменування вулиці у Солом’янському районі м.Києва», яким вул.Урицького перейменували на вул. Митрополита Василя Липківського. До цього часу рішення Київради не виконане.

«Отже, на карті міста з’явиться ще один по-справжньому український символ і зникне вулиця, яка носила ім’я головного петроградського ЧКіста, людину, що вчинила злочин проти народовладдя – організувала розпуск Всеросійських установчих зборів, що цілком могли перетворити Росію в демократичну державу, а не комуністичну імперію», - наголосив О.Бригинець.

Митрополит Василь (Липківський) — український релігійний діяч, церковний реформатор, проповідник, педагог, публіцист, письменник і перекладач, борець за автокефалію українського православ?я, творець та перший митрополит Київський і всієї України відродженої у 1921 році Української Автокефальної Православної Церкви. У 1919— - 1927 рр. — останній настоятель та доглядач Софії Київської. За визначенням академіка Агатангела Кримського — «апостол українського релігійно-національного відродження».

NU