4

Женева. Якщо не домовитись, то краще взяти паузу

- Мене цікавить експертний коментар щодо завтрашньої зустрічі у Женеві. Чи варто на неї покладати такі великі надії? Чого від неї взагалі чекати? Зараз також Росія не підтвердила своєї участі і виставляє всілякі передумови для своєї участі. Що означає ця її стратегія?

- Декілька тез:

По-перше, в умовах, коли реалізується сценарій Москви по дестабілізації цілої низки Південно-Східних областей України, безперечно важливо втягнути Росію в прямі переговори за участю ЄС та США. Водночас, втрачаючи контроль над Донбасом, Україна  опиняється у вкрай несприятливій ситуації. Переговори з позиції слабкого ніколи не призводять до успіху.

По-друге, слід взяти до уваги, що міжнародна спільнота вкрай мляво реагує на агресію Росії. Дієві санкції проти РФ, як держави, не введено, військово-технічна допомога Україні не надається, про військову допомогу немає й мови. Враховуючи це, російські переговірники в Женеві будуть впроваджувати лінію сильної сторони. Тому Україні варто взагалі відмовитися від цих переговорів. Обґрунтування - введення російських диверсантів у східні області. Треба зібрати максимум доказів і сьогодні ж ввечері або завтра зранку показати їх на брифінгу в Києві, Женеві та Брюсселі для послів ЄС, США, Японії, Канади тощо.

По-третє, нинішній владі України варто "наступити на горло власній пісні" і вжити низку невідкладних заходів, спрямованих на захист власної країни.

А саме:

- ввести надзвичайний стан, відкласти всі оголошені вибори і провести повну мобілізацію;

- направити військово-дипломатичні місії у ключові країни світу для проведення переговорів щодо отримання військово-технічної допомоги. З огляду на масштаб загрози потрібна повномасштабна програма типу американського Ленд-Лізу в часи другої світової війни;

- розірвати дипломатичні відносини з РФ;

- запропонувати США та ключовим державам-членам ЄС укласти договори про привілейоване партнерство по типу угоди між США та Ізраїлем. В умовах, коли ідея вступу до Північно-Атлантичного Альянсу не підтримується значною кількістю українців на Сході та за відсутності консенсусу серед його держав-членів, такий крок може стати виходом з ситуації. Головне зараз - нарешті об’єктивно визнати, що Україна наразі не спроможна самостійно себе захищати і немає союзницьких зобов’язань від жодної міжнародної організації чи держави світу. Тому слід невідкладно змінювати стратегію і тактику своєю поведінки з тим, щоб зберегти країну.

- Але якщо ми відмовимося, то виглядатимемо ще слабшими. Потім все одно треба буде домовлятися про переговори? Росія якраз і домагається зриву переговорів.

- Росія домагається зриву переговорів з позиції сильного. Тому Україні й треба зламати її сценарій і почати діяти алогічно в очах Кремля.

До цього часу українська влада весь час демонструвала свою слабкість і нерішучість. Коли починалася агресія в Криму, керівництво держави  не насмілилося ухвалити політичне рішення про звільнення 27 лютого приміщень ВР і РМ АРК, захоплених сотнею російських спеців. Потім дозволили оточити один за одним всі військові об’єкти українських збройних сил та прикордонників, не вивели техніку тощо. Зараз, йдучи на поводу у сепаратистів почали вже говорити про можливість проведення "референдуму".

Рішення про відмову від переговорів продемонструє нарешті здатність Української держави до захисту власних національних інтересів, власної країни.

А привід для його прийняття дуже простий, - якщо Президент Путін не зробить публічної Заяви про припинення підтримки сепаратизму в Україні і не віддасть наказ на відведення диверсійних груп ГРУ з Донбасу та військ від східного кордону, то сенс в переговорах втрачається. Принаймні до повернення status quo і відновлення миру на Сході.

- Але нас і Захід тоді не зрозуміє...

- По Заходу. На Заході вкрай не зацікавлені у початку повномасштабних військових дій в Україні і не мають жодного бажання захищати українців в умовах, коли вони самі проявляють неспроможність протистояти агресії.

Твердість позиції України, яка ґрунтуватиметься на фактах агресії Росії, посилять наші позиції в переговорах з нашими європейськими та американськими партнерами.

І ще одне. Росія прямо не відмовляється від переговорів, а домагається цього, виставляючи невиконанні умови для України. Особливий цинізм в тому, що ставиться вимога відмінити антитерористичну операцію в той час, як в самій РФ, у Махачкалі і Нальчику, саме зараз проводяться антитерористичні операції із застосуванням важкої військової техніки.

- Як тоді домовлятися із цією Росією? Нам від неї все-одно нікуди не дітись...

- Однозначно, Росія нікуди не зникне зі східних кордонів України. Проте домовлятися з позиції слабкого, - це завідомо йти на невигідні умови. У такій ситуації найкращий вихід - взяти паузу. Зараз слід не на словах, а через конкретні справи відновлювати контроль держави над кожним населеним пунктом і об’єктом, які захоплені терористами і одурманеними російською пропагандою доморощеними сепаратистами. Паралельно необхідно займатися внутрішньою роботою, - у першу чергу реформуванням армії,  економіки та державного управління, які протягом двох місяців після перемоги Єврореволюції гідності показали свою крайню неефективність. Перші успіхи в боротьбі з корупцією і стабілізація економіки – це найкращі свідчення для українців на Сході того, що в Києві працює ефективна влада.

А час переговорів і взаємовигідних чи принаймні прийнятних домовленостей для обох сторін ще прийде. Проте наблизити його ми можемо лише займаючи виважену, хоча й сміливу й обґрунтовану проукраїнську позицію. Як під час контактів з Росією, так і в роботі з нашими західними партнерами та всередині країни.

NU