Якщо захотіти, то будь яку справу можна довести до абсурду. В цьому переконалась, коли прочитала СИСТЕМУ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ, яку підготували чиновники для оцінювачів. Замість своєї роботи, фахівець-оцінювач має виконувати бюрократизовану процедуру, розписану по найменших дрібницях. По суті і без перебільшення, для роботи одного оцінювача треба буде найняти двох працівників, які будуть контролювати точність виконання ним інструкцій і забезпечувати функціонування системи.
«Ну й що?» - скажете ви. «А хто за це заплатить» - запитаю я. Зарплата тих двох працівників буде включена у вартість самої оцінки. А значить – впаде на гаманець простого замовника. Але не це найстрашніше. Введення цієї «Системи управління якістю» може спричинити колапс на ринку, оскільки повністю її дотриматись в реальності неможливо.
Щоб було зрозуміліше, змалюю на прикладі дії, які багато хто з вас робить щодня: заварювання кави. Так от, за принципом запропонованої «Системи» цей процес мав би виглядати так:
Вам вже набридло? А ми дійшли тільки до початку і в нас ще не насипана кава в чашку і не закипів чайник. Це значить що в нашій інструкції буде ще не один десяток пунктів.
Тепер найголовніше. Якщо ви, заварюючи каву, зміните порядок дій, рук чи колір філіжанки, вам доведеться вилити заварену каву в унітаз і все починати спочатк - або ви залишитесь без кави.
Що ж може статись з оціночною діяльністю? Ринок - зупиниться, а вартість самої оцінки – зросте.
Більшість оціночних фірм (підприємств) складається з двох - п'яти працівників. Це - не виробниче підприємство зі складною організаційною структурою, де продукція виробляється шляхом її проходження з одного структурного підрозділу (наприклад, цеху) до іншого через велику кількість операцій з залученням значних людських ресурсів. Для цього як раз і впроваджують та підтримують ISO (яке в даному випадку підміняється надуманою системою управління якістю).
Продуктом оціночної діяльності є об'єкт інтелектуальної власності, часто отриманий 1-2-ма оцінювачами. Складний процес розумової праці, який зовні можна окреслити всього декількома основними позиціями: 1) оглянути об'єкт оцінки, 2) співставити дані вхідних матеріалів з даними, накопиченими в базі даних оцінювача, з даними лістінгів, інтернета, особистого спілкування і дослідження, з матеріалами огляду об'єкта, 3) використовуючи ОСОБИСТІ різнопрофільні і масштабні знання та багаторічні практичні навички, національні і міжнародні стандарти, відповідні методики і літературу, скласти звіт про вартість майна (майнових прав).
Зарегулювання процесу інтелектуальної діяльності може привести тільки до одного: до спрощення до рівня плінтуса цього виду діяльності, до виходу з цієї професії найдосвідченіших спеціалістів і професійних експертів, падіння національного рейтингу в цій галузі і засилля іноземними підприємствами в Україні.
Людмила ТУРОВСЬКА,
генеральний директор асоціації «Компанії «Експерт-Рівне»