2

Україна у фокусі зарубіжних ЗМІ

Зарубіжні ЗМІ, висвітлюючи минулого тижня події в Україні, зосередили свою увагу на таких темах: основні аспекти зовнішньої політики України та перспективи підписання Угоди про асоціацію з ЄС; українсько-російські газові переговори; запуск російсько-європейського газопроводу "Північний потік" та його значення для України; вплив на Україну вступу РФ до СОТ; ухвалення нового виборчого законодавства України; проведення Державним агентством з інвестицій та управління національними проектами України міжнародного роуд-шоу; візит Віктора Януковича до Польщі; наміри України з реалізації космічного проекту "Селена", передають кореспонденти УКРІНФОРМу.

Американське видання The Washington Times розмістило статтю "Український лідер відстоює багатовекторну зовнішню політику зі Сходом і Заходом". "Український прем’єр-міністр заявляє, що не бачить протиріч у прагненні своєї країни до поліпшення відносин з Євросоюзом, який критикує уряд за вирок прихильниці демократії, і з багатою нафтою Середньою Азією, де після краху комунізму в 1991 році авторитарні режими залишаються міцними", - пише автор. "Україна знаходиться між двома цими блоками, і в наших інтересах жити мирно з обома", - цитує видання Миколу Азарова. Автор наголошує, що на думку Азарова, відповідь на сучасні глобальні виклики потребуватиме інтеграції високого рівня й Україна відіграватиме важливу роль у зближенні Євросоюзу та СНД.

Брюссельське видання EUobserver пише, що на даному етапі "Україна зменшує амбіції щодо проведення Саміту з ЄС". "Українські переговірники кажуть, що немає необхідності парафувати угоди щодо торгівлі та асоціації з ЄС на Саміті в Києві у грудні, як раніше планувалося", - пише EUobserver. "Для мене тут не йдеться про формальні результати... Нам потрібна сильна заява, що переговори завершено. А чи ми парафуємо це, чи ні - це вже менш важливо", - заявив в інтерв’ю європейському виданню керівник переговорної групи щодо Угоди про асоціацію заступник міністра закордонних справ України Павло Клімкін.

Видання Gazeta Wyborcza звертає увагу, що Україна розраховує на парафування Угоди про асоціацію з ЄС до кінця року. Шанси на це зростають, оскільки 19 грудня відбудеться саміт Україна-ЄС у Києві, проведення якого ще донедавна було під знаком запитання, наголошує газета. Водночас часопис зазначає, що цей варіант є можливим лише у випадку, якщо екс-прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко вийде на волю. Це може статися у випадку декриміналізації 365-ї статті, за якою Тимошенко було засуджено на сім років. Як пише часопис з посиланням на джерело в Адміністрації Президента України, такий варіант є можливим, але стовідсотково це питання ще не вирішено. "Якщо Європа побачить позитивні кроки Києва у справі Тимошенко, то вона готова парафувати 19 грудня у Києві угоду про асоціацію. Це не буде легко з огляду на супротив декількох країн, але все ж реально", - цитує часопис особу в польському уряді. В Україні повинні розуміти: якщо справу Ю.Тимошенко не буде позитивно вирішено, то погіршаться відносини з Євросоюзом, а у конфронтації з Москвою Київ може залишитися наодинці, підсумовує "Gazeta Wyborcza".

Італійське видання La Repubblica пише про так званий "український парадокс", який на думку автора проявляється в нашій країні. Газета згадує не лише акції протесту активісток руху "Femen" в різних європейських країнах, а й зовнішню політику України. Зокрема, у виданні вважають, що українська влада спромоглася процесом над Ю.Тимошенко викликати роздратування у Євросоюзу та Росії одночасно і це загрожує її відносинам з важливими партнерами. La Repubblica припускає, що "стратегія, обрана Главою держави, орієнтована на успіх на внутрішньополітичній арені, і страждає на короткозорість з огляду на зовнішню політику".

Аналітичне видання Stratfor у матеріалі "Україна і Росія на порозі нової газової угоди" зазначає, що залишається незрозумілим, на які саме поступки піде Київ в обмін на зниження ціни природного газу. Проте, на думку видання, будь-яка така угода "матиме наслідки для відносин Києва з Європейським Союзом та Міжнародним валютним фондом, як і безпосередньо для стосунків України і Росії". "Погодитися зараз на злиття "Газпрому" з "Нафтогазом" і приєднання до Митного союзу коштуватиме Вікторові Януковичу дуже дорого, оскільки будь-який із цих варіантів спричинить значне політичне невдоволення всередині країни", - намагається спрогнозувати розвиток подій Stratfor. - Росія добре усвідомлює це і тому, ймовірно, прийме інші поступки, наприклад такі, як зниження транзитних тарифів, і якийсь доступ до українських енергетичних активів". Але, як вважає видання, Росія все одно не залишить плани щодо "великих поступок" з боку України у майбутньому.

"Независимая газета" пише, що оприлюднена прес-службою "Газпрому" інформація про перебування Олексія Міллера в Києві стала несподіваною для українських чиновників, оскільки вони з російського джерела дізналися про закриті переговори керівника "Газпрому" з президентом Віктором Януковичем і керівником Міненерговугілля Юрієм Бойком. Експерти вказують, що тема переговорів повинна бути достатньо серйозною, щоб змусити Міллера екстрено відбути на пару годин до Києва замість того, щоб обговорити її по телефону.

"Новые вести" розцінюють заяву першого віце-прем’єр-міністра - міністра економічного розвитку і торгівлі України Андрія Клюєва про те, що Київ має намір до кінця місяця завершити переговори з Кремлем про перегляд діючих контрактів на поставку газу, як "занадто оптимістичні". Москва поки не надсилала ніяких сигналів, які підтверджують подібні надії. Крім того, "газова війна" невигідна обом сторонам, переконує видання. Позиції Москви і Києва в питанні газових поставок до Європи істотно ослабли після закінчення арабських революцій і припинення військового конфлікту в Лівії. "Двом державам, що сидять на одній газовій трубі і заробляють на постачання європейцям, не з руки битися до останнього, показуючи свою ненадійність як партнерів", - цитує видання експертні оцінки ситуації.

Німецька преса минулого тижня активно коментувала запуск російсько-європейського газопроводу "Північний потік" та його значення для України. "У результаті запуску нового газопроводу програли не прибалтійські країни або Польща, а насамперед Україна, - пише Frankfurter Allgemeine Zeitung. - Київ втрачає можливість погрожувати і чинити тиск. Більше йому так просто не вдасться втягнути ЄС в газовий конфлікт з Росією". Крім того, скорочення об’ємів транзиту позбавить Україну засобів, необхідних їй не лише для бюджету, а й для модернізації власної газотранспортної системи, вважає газета. "Це дозволить "Газпрому" наблизитися до своєї стратегічної мети - оволодіти українською ГТС", - констатує видання.

У свою чергу Financial Times Deutschland не сумнівається, що "Північний потік" - проект політичного значення. "Росія, найбільший у світі експортер газу, у минулому часто стикалася з проблемами на газопроводах, що проходять через транзитні країни, зокрема, Україну", - пише газета. Тому, підсумовує видання, були прокладені труби через Балтійське море. "Цей обхідний газопровід свідчить про глибоку недовіру щодо України і про те, що як політики, які просували і підтримували "Північний потік", так і енергетичні концерни і, передусім, постачальник газу "Газпром", не вірять в стабілізацію політичної і економічної ситуації в Києві. Це поганий сигнал", - вважає автор статті.

Тему продовжує Suddeutsche Zeitung: "Ніколи, навіть в радянські часи, Москва не переривала постачання сировини. У всіх перебоях, що траплялися останніми роками, були винні транзитні країни, передусім Україна", - пише газета. Тому, на думку автора статті, обійти ці країни - це важлива мета прокладеного через Балтійське море газопроводу. "З іншого боку тепер Росії буде простіше перекрити газовий кран східним європейцям, не зачіпаючи при цьому інтереси західних клієнтів", - вважає видання.

Іспаномовне видання El Pais також згадує Україну у контексті введення Росією та Німеччиною в експлуатацію "суперечливого газопроводу". У виданні також переконані, що Україна найбільше постраждала від цього проекту, оскільки втратила важіль впливу на Росію під час переговорів щодо ціни на газ, а також частину прибутків від транзиту газу. El Pais пише, що "український фактор" спонукає Кремль працювати над проектом газопроводу "Південний потік".

"Женьмінь Жибао" з посиланням на міністра енергетики та вугільної промисловості України Юрія Бойко пише, що Україна з розумінням ставиться до будівництва "Північного потоку", який повинен забезпечити транзит додаткових обсягів газу, видобутих на півночі Росії. Джерело цитує висловлювання міністра про те, що українська ГТС і надалі залишатиметься найбільш економічно привабливим шляхом транзиту російського газу до Європи, і Україна наполягає на повній її завантаженні.

Агентство "Сіньхуа" пропонує читачеві інтерв’ю з Василем Юрчишиним, директором економічних програм аналітичного центру Разумкова, в якому той розмірковує про те, що вступ Російської Федерації до Світової організації торгівлі позитивно позначиться на діловому кліматі всієї Східної Європи в цілому, і Україні зокрема. "Для України вступ Росії до СОТ дуже вигідний тому, що Москва прийме цивілізовані правила зовнішньої торгівлі, цивілізовані економічні правила, правила вирішення конфліктів, що сприятиме гармонізації економічного простору в двосторонніх відносинах", - вважає В.Юрчишин. Він також говорить про те, що Україна повністю не використала можливості, які їй потенційно надавалися в рамках робочої групи зі вступу Росії до СОТ в 2008 році. "Київ сказав, що увійде в групу, а потім відразу ж оголосив, що не має жодних претензій, по суті відмовився працювати в цій групі. Це свідчить про мінливість векторів української політики по відношенню до вступу Росії до торгової організації", - зазначив аналітик.

Російська "Независимая газета" веде мову про те, що Україна може в останній момент відкликати свою згоду на вступ Росії до СОТ. Джерело припускає, що в обмін Київ вимагатиме зниження ціни на газ та забезпечення вільного доступу українських товарів на російський ринок. Офіційна влада поки не коментує ці заяви.

Секретар Венеціанської комісії Ради Європи Томас Маркерт в інтерв’ю виданню EurActiv висловив занепокоєння щодо неврахування українською стороною усіх зауважень та рекомендацій, що комісія надала до проекту закону про вибори народних депутатів України. "Зміни до виборчої системи повинні базуватися на дотримання широкого консенсус", - сказав секретар Венеціанської комісії. За словами, Т.Маркерта, ухвалення нового виборчого законодавства без урахування цих обставин "не підвищує рівня довіри до результатів виборів". "Наші рекомендації передбачають запровадження відкритих виборчих списків та відмову від мажоритарної складової, яка вже застосовувалася раніше", - зазначив представники Ради Європи.

Британське видання Diplomat пише про презентацію міжнародного роуд-шоу, що відбулася в Лондоні 31 жовтня за участю української делегації на чолі з Владиславом Каськівим. Видання зазначає, що Україна запустила глобальну кампанію в ЗМІ, спрямовану на поліпшення інвестиційного іміджу та залучення прямих іноземних інвестицій. Фахівці Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України до кінця 2011 року відвідають під час роуд-шоу 16 фінансових центрів світу, де презентують інвестиційні можливості країни. Головна мета глобальної кампанії - залучити 72 млрд дол. США інвестицій в українську економіку, пише видання. Про роуд-шоу в Лондоні також детально розповідає видання Ukraine Bussines Insight.

У свою чергу діловий іспаномовний бюлетень Relaciones Internacionales CEOE публікує умови участі в перспективних українських інвестиційних проектах "Нова енергія", "Місто майбутнього", "Нове життя", "Чисте місто", та "Відкрий новий світ", представлених під час роуд-шоу. Цікавою, на думку видання, є модель співпраці на основі державно-приватного партнерства.

Польське агентство преси (РАР) інформує, що 15 листопада Президент України відвідає Польщу, де разом з президентами Польщі і Німеччини Броніславом Коморовським і Крістіаном Вульфом візьме участь у святкуванні 200-річчя Вроцлавського університету. "Беручи до уваги поточне головування Польщі в Європейському Союзі, очевидно, що особлива увага президентів приділятиметься, передусім, питанню укладення наприкінці року Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом", - цитує РАР главу Адміністрації Президента України Сергія Льовочкіна.

Китайське "Женьмінь Жибао" пише про те, що Україна планує на 2017 рік реалізацію проекту "Селена", що передбачає запуск і обліт навколо Місяця власним малим науковим супутником, який буде розроблений ДКБ "Південне" і оснащений новим українським розгінним блоком "Кречет". Пуск космічного апарату планується здійснити за допомогою конверсійного російсько-українського ракетоносія "Дніпро". Українські фахівці впевнені, що в перспективі Україні буде брати участь у міжнародних наукових космічних місіях з дослідження таких найближчих планет як Венера і Марс, пише видання.