4

Полтава пишається притулком для безхатьків, тоді як ті можуть залишитися без харчів

Менш ніж два місяці тому у Полтаві відбулася знакова подія – з’явився перший в області Центр адаптації для бездомних осіб та звільнених з місць позбавлення волі. Того ж дня у стінах новоствореної установи пролунало чимало слів вдячності і не менше обіцянок.

Однак не всі з них виконані і нині, розповів керівник Центру Роман Дрозд. Особливо відчутною нестача найнеобхіднішого стала щойно вдарили морози: у перші дні до закладу на ночівлю попросилося п’ятеро мешканців. На той час Центр тільки нарощував потужності – волонтери встановили щойно отримані ліжка. Нині вже самотужки облаштували душову кабінку, і безпритульним є де скупатися. Керамічну плитку пожертвували підприємці, а от роботи та облаштування приміщення лежать повністю на плечах волонтерів Благодійної Асоціації «Світло надії», проектом якої і є притулок.

— В першу чергу тут не вистачає продуктів. Недостатньо столів, шаф, матраців, подушок, ковдр. Замало чоловічого одягу. А найбільше нас непокоїть питання оплати роботи волонтерів. Бо вони протримаються місяць, два, три, а потім втратять ентузіазм. Тому треба забезпечити їх хоча б мінімальної зарплатнею, - наголошує Роман Дрозд.

У зв’язку з цим, у Центрі остерігаються ажіотажу та напливу безхатьків. Бояться, що коли клієнтів буде забагато, їм елементарно може не вистачити харчів.

— Одного дня в нас може закінчитися їжа. Тоді велике почуття вини буде на нас, що ми не можемо забезпечити таку кількість людей. Бо від початку ми чекали на задекларовану підтримку з різних сторін, багато хто нам обіцяв допомогти і фінансово і продуктами. Минуло зовсім небагато часу, а в людей або змінилися пріоритети, або вони охололи до цього. Тому поки що підтримки в очікуваних масштабах немає.

Приємно вражає співробітників Центру увага з боку простих людей. Хтось принесе буханець хліба, інший – консервацію. Згадують тут з теплотою про священика, який привіз квашені овочі та сало, про жінку, яка принесла миску вареників та борщ. Свій внесок зробили студенти, які проходили практику по роботі з безпритульними і настільки перейнялися проблемою, що зібрали півтори тисячі гривень і закупили провіанту про запас. А учні 27 школи міста Полтави прийшли до Центру з тортом, який самі й приготували.

Роман Дрозд каже, що таке ставлення до безхатьків міняє і їх самих, і тих, хто простягає руку допомоги. Так народжується людяність.

— Ніхто з наших клієнтів не каже, що він живе у Центрі. Вони називають це місце «домом». А це значить, їм тут добре, вони відчувають підтримку.

У притулку зараз четверо осіб перебувають на адаптації, ще 15 людей користуються послугами кімнати ночівлі, однак ця цифра постійно в динаміці. Любов Олександрівна у Центрі ночує від першого дня його відкриття. Тоді розповідала журналістам, що її діти продали квартиру і виїхали до Росії, а старенька лишилась тут без житла. Зізналася, що народилась в Україні, і хоче померти на Батьківщині.

— Мені подобається, тут тепло. Мені більше нічого не треба, аби дах був над головою, - зітхає жінка, і показує фотографію двоповерхового дачного маєтку, де так-сяк перебивається у підвалі з дозволу господарів. – Я слабка дрова рубати, а там зараз дуже холодно.

А от харків’янин Андрій тут трохи більше тижня. Не вдаючись у подробиці своєї історії, розповів, що втратив документи, і має надію що волонтери допоможуть їх відновити. За плечима лише школа. Планує залишитися в Полтаві, стати на ноги і піти працювати «у столярку», адже раніше мав справу з обробкою дерева. Ця справа йому вдається, тож нею хоче займатися і надалі.

— У зв’язку з відкриттям притулку, навантаження на «Світло надії» зросло приблизно на третину, - розповів Роман Дрозд. - Наша організація продовжує займатися діяльністю, яку мала протягом багатьох років. Але ми хочемо допомогти вирішити цю проблему, яка стосується всієї громади. І частину ресурсів ми переклали сюди. Працюємо тут в три зміни – вечірні, нічні та денні, згідно графіку. Звідси людина йде на свою постійну роботу, сюди з роботи повертається увечері. Але ж наші можливості теж мають межу. Ми намагаємося максимально вкладати сюди все, що маємо. Та коли не буде допомоги, ситуація може стати зовсім скрутною вже у найближчий тиждень.

Дізнатися більше про проблеми Центру і потреби безхатьків можна за номером у Полтаві (0532) 50-85-99

Олена ЗАДОРОЖНА