Чіткої відповіді поки що не знає ніхто ні в самій Національній академії державного управління при Президентові України, ні поза нею. Взагалі, чи доречно і коректно так ставити питання про такий поважний навчальний заклад? - Навіть вкрай необхідно з огляду на події, що відбуваються в академії останнім часом.
"Трусити" її почало ще в червні ц.р., коли керівництво академії оприлюднило своє бачення вдосконалення її структури, яке мало на меті ліквідувати такі ключові кафедри, як європейської інтеграції, економічної політики, іноземних мов, національної безпеки, управління суспільним розвитком, державної політики та управління політичними процесами.
Сьогодні ці кафедри вже ліквідовані. Натомість утворені нові шляхом об'єднання ліквідованих або простого перейменування деяких діючих.

З 1 вересня ц.р. "на повну потужність" запрацюють такі собі гібриди, як кафедра глобалістики, євроінтеграції та управління національною безпекою, кафедра україністики та іноземних мов, кафедра управління національним господарством та економічної політики та ін.
На переконання професора Богдана Кравченка (очолював у 1992-95 роках Інститут державного управління та самоврядування при Кабінеті Міністрів України, зараз генеральний директор Університету Центральної Азії, Бішкек): "Злиття європейської інтеграції та глобалізації в одній кафедрі – це відбиття серйозної інтелектуальної помилки – адже тут залучені абсолютно різні сфери знань".
Апогеєм такої помилки є перейменування кафедри права та законотворчого процесу в кафедру державознавства і права.
Виявляється, випускники академії, які працюють в різних органах влади центрального та регіонального рівнів, не зможуть там ефективно управляти, якщо не володітимуть глибокими знаннями про державознавство, тобто, про держави, які є у світі.
І геть кепсько вони почуватимуться без державознавчих знань та вмінь у місцевому самоврядуванні – в сільських, селищних, міських, районних та обласних радах.
Але вже жодного сарказму не викликає намагання "горе-реформаторів" об'єднати національну безпеку з глобалістикою та європейською інтеграцією. Тут навіть немає бажання вловити хоч якийсь натяк на елементарну логіку та здоровий глузд.
На фоні таких вдосконалень структури досить кумедним виглядає наказ по академії № 181 від 24 червня ц.р. "Про активізацію роботи з питань європейської інтеграції України".
Проте, чи можлива активізація такої роботи новоствореною кафедрою, в якій пріоритет віддається глобалістиці, тобто науці про глобалізацію? (Глобалізація це різноманітні процеси, які неможливо адмініструвати, бо вони самі-собою витікають з дій недержавної сфери – бізнесу, електронного інформаційного розвитку, викликів у сфері довкілля тощо).
Майже детективна історія склалася з реалізацією в академії проекту “Підвищення популярності та привабливості європейських студій в Україні”, який кафедра євроінтеграції виграла в 2013 р. в Європейської Комісії.
Та до цього часу академія навіть не спромоглася затвердити кошторис проекту, з-за чого за майже 12 місяців його учасники не отримали жодної копійки з гранту в 45 тисяч євро на три роки і фактично реалізовують його за власні кошти.

Чим не подобається президенту академії Ю.В. Ковбасюку цей проект – нікому не відомо. Однак достеменно відомо інше: ну не хоче він, щоб цей проект був реалізований.
В інавгураційній промові Президент України П.О. Порошенко наголосив на тому, що "Ми – народ, що був одірваний від своєї великої Батьківщини Європи – повертаємося до неї".

Шкода, що нинішнє керівництво навчального та науково-дослідного президентського закладу не лише не готується до цього, а навпаки – робить все, щоб продовжувати борсатися у вчорашньому болоті, тягнучи й інших за собою.
Ігор ГРИЦЯК,
спеціально для NU
Автор: Ігор Грицяк, завідувач кафедри європейської інтеграції, доктор наук з державного управління, професор, заслужений діяч науки і техніки України; координатор проектів TEMPUS TACIS та МЗС Великобританії в Україні “Спеціалізована програма з питань європейської інтеграції для підвищення кваліфікації державних службовців України”.