Буває, що кілька подій самі по собі здаються нісенітницею і навіть театром. А в сукупності змушують задуматися і зробити висновки. Позавчора великі збори об'єднаної опозиції заявили про те, що висувають Юлію Тимошенко єдиним кандидатом у президенти України в 2015 році. Здавалося б - маячня. До чого ці заяви сьогодні? Але не будемо поспішати з діагнозом.
Заява, природно, здається струсом повітря. В першу чергу тому, що висувати кандидата в президенти ось так на словах за два роки до виборів - порожня справа. До реєстрації ще купа часу, до реального старту виборчої кампанії - ще більше. Просто потрусити повітря, нариваючись на жарти про передчасне виверження? Мобілізувати виборця? Перед чим? Вибори пройшли, у опозиції реальні плани на парламентську боротьбу. Нерозумно. Але не дурні ж голови озвучили ідею - достатньо оцінити список присутніх на цій нараді. Це, фактично, всі, чию думку беруть до уваги в «Батьківщині». Значить, сенс є. І тут приходить час інших фактів, які дивно співпали за часом з циєю несподіваною заявою.
Перше і найочевидніше. БЮТ і «Фронт змін» таки прийняли непросте рішення остаточно припинити автономне і напівавтономне плавання. Об'єднатися не в одну фракцію, а в єдину партію. Про що і заявив Арсеній Яценюк. Благо, оргструктура під час виборів вже склалася на рівні штабів. Навіщо? Природно, заради загального руху до виборів в 2015 році. І навіть впливові БЮТівці, ще вчора виступали проти такої ідеї, сьогодні пояснюють, що їх не зовсім правильно зрозуміли - дискусія йде не про рішення, а про стратегію і методи. Тобто - дискусії в принципі немає, і рішення прийнято. Зрозуміло, що єдність в питанні об'єднання дозволить зберегти виборця і послати подалі тих, хто не вписався в нову реальність - Уколова та інших, хто сьогодні лає Яценюка і звинувачує Батьківщину у помилці. Це багато що пояснює, але не все. Занадто було б просто...
Реальна причина такої мобілізації в тому, що президентські вибори можуть відбутися не в 2015 році, а раніше. Набагато раніше. Можливо, після дострокових парламентських. Що теж стимул для мобілізації. Або після масових акцій протесту, які підтримає навіть частина регіоналів. Складемо останні новини, як цеглинки? Це нудновато, зате в результаті все стане зрозуміло.
Причина № 1
За бюджет 2013 хтось відповість. Можливо навіть сяде у в'язницю. Така ось новина. Те, що бюджет 2013 прийняли з порушеннями регламенту і місцями навіть Конституції - очевидно всім. Партія влади в останньому кидку, як воротар, рятувала м'яч. Брала бюджет з урахуванням інтересів груп впливу, щоб і податків на мільярд зібрати зайвих, і своїх спонсорів від зайвих поборів вберегти. Там багато хто свої інтереси врахували, це звично, але є одне питання - навіщо нариватися так? Навіщо порушувати закон, якщо потрібні статті бюджету можна було б спокійно приняти в новому складі ВР? І тут ми переходимо до наступного пункту.
Причина № 2
Не виходить у Андрея Петровича кам'яна квітка. Не виходить із 223 вірних багнетів-фінок і підконтрольних «незалежних» мажоритарників зібрати парламентську більшість. Вже від 5 мільйонів доларів починають розмову з депутатом - а замість тушки отримують по бубну і скандал в пресі. Більшості у президента немає. Бюджет ухвалювати нікому. Зате слідчі комісії створювати - легко. У тому числі і з розслідування діяльності президента. І його соратників і спонсорів. І Європа - дуже уважно дивиться. Чим закінчиться таке бродіння? Логічно - грандіозним шухером. А якщо опозиція таки остаточно закриє питання з голосуванням «за того хлопця» (а зараз, коли старе скликання пішло, це по закону взагалі легко), шухеру не уникнути. І шухер цей швидко вийде за стіни парламенту. Це - третя причина.
Причина № 3
Якщо хтось ще не зрозумів або погано вчився - економіка та політика якось пов'язані. Якось дуже сильно пов'язані. І поки всі ситі і навіть беруть в кредит, хто Шкоду, хто Хюндай (не поїзд) - да плювати хотіла більшість на політичну ситуацію. Одвічне наше українське «моя хата скраю». Інша справа, коли влада у тебе твоє забирає. Ох і вмивалися кров'ю червоноармійці в боротьбі з «кулаками» в свій час, коли хліб в українців забирали. Ох і наробили в штани сьогоднішні чинуші-кровосісі, які скасували єдиний податок і отримали підприємницький майдан. Коротше, якщо в країні почнеться економічний колапс - народ піде на вулиці. Прихопивши вила та інший актуальний інструмент.
І з гарним вождем розігнати парламент, вигнати президента до його земляних зайців в цій ситуації - легко. А за добрим вождем справа не стане - вони зараз між собою конкурують, хто більше проти влади. Яценюк, Тягнибок, Кличко - навіть Д-Артаньян відчув себе номером першим. Хто сміливіший - той і очолить. Злякається - ззаду черга бажаючих. Влада себе може заспокоювати, що Київ - це ще не Україна. Бидло в провінції пересидить тихо, а киян та гостей розжене Беркут. Це помилка. І четверта причина.
Причина № 4
У провінції народ терплячий, але і живе не в приклад гірше. І місцеві еліти вже злегка озвіріли від нахабності і жадібності Центру. Центр - не Київ, а купка чиновників, котрі живуть під Києвом, які ділять гроші на свій розсуд. Те, що місцева влада Західної України давно веде непросту дискусію з Миколою Яновичем, це зрозуміло. Він їх посилає на уклін, вони лаються - нормальний початок пожежі. Але - свіжі новини. Донецька влада вже озвіріла від жадібності Азарова. І вже готова про це говорити публічно. Дніпропетровськ - неймовірно лояльний Вілкул лається так, що в перекладі з чиновницької на людську його заяви звучать як «так ви ох...ли зовсім!». Київ - те ж саме. Наместнік Януковіча - і той розлютився на кровосісів. Так що болото в провінції - теж розігрілося. На грані кипіння. Мало влади не здасться.
Висновок:
А висновок простий, як мукання. Ми дійсно на порозі грандіозного шухеру. І факторів для жорсткого сценарію вирішення політичної кризи в Украні вище голови - дивися вище. Так що не дарма опозиція фактично починає президентську кампанію. Тим паче - є заява про реальну можливість висунути Юлію Тімошенко кандідатом, незважаючи на судимість. Реакція режиму залишається під питанням, але шанс є. Так, 2015 рік далеко. Але, судячи з усього, при чому тут 2015?
Кирило САЗОНОВ,