1

На годину ближче до Росії, на дві – подалі від Європи...

Чи справді рішення про відмову України від переходу на зимовий час таке «безболісне», як його у «Регіонах» малюють?

У ніч на 30 жовтня в Україні, як і у більшості країн Європи, стрілки годинників переводять на годину назад. Та вперше за останні 30 років українці цього не робитимуть. Так розпорядилися у парламенті, ухваливши постанову про скасування в Україні сезонного переведення годинників.

Автор «часового» проекту, «регіонал» Олег Надоша мотивував необхідність ухвалення постанови турботою про здоров’я нації (через зміни біоритмів люди, мовляв, потерпають від смикання годинників туди-назад). Проте парламентська опозиція, яка не голосувала за надошівську постанову, застерігає: за такою «турботливістю» ховається велика політика, яка загрожує Україні відмежуванням від Європи.

Про можливість відмови України від переходу на зимовий час (ухвалена Верховною Радою постанова «заморожує» літній час) заговорили ще навесні. Після того, як у парламентському порядку денному з’явився законопроект «регіонала» Вадима Колесніченка про скасування в Україні сезонного переведення годинників. Можливо, проект, зареєстрований ще у квітні 2009 року, і залишився б непоміченим, якби не один цікавий факт: «дітище» Колесніченка, яке пилилося у Верховній Раді два роки, витягли на світ Божий за тиждень до оприлюднення кремлівського указу про відмову Росії від переведення часу. Невже просто збіг? Сумнівно, призадумалися в опозиції: чи не під московську дудку, бува, «регіонали» вирішили залишити у спокої стрілки українських годинників? Бояться, мовляв, відстати від Білокам’яної ще на одну годину (якщо б Україна не відмовилася від переходу на зимовий час, півроку, в осінньо-зимовий період, різниця між київським і московським часом була б не одна, а дві години).

Та галас навколо «часового» законопроекту вщух так само швидко, як і розгорівся. Не до того політикам стало. Та й виносити на голосування проект Колесніченка у Верховній Раді не поспішали. Коли ж під політичний шумок у квітні з’явився ще один «часовий» законопроект (авторства Олега Надоші), його мало хто помітив. А через півроку цей «непомітний» папірець теж під шумок винесли на голосування і стараннями парламентської більшості за 15 хвилин узаконили.

У чому ж різниця між надошівським варіантом та пропозиціями, які вносив Колесніченко? За суттю – ні в чому. Тільки проект Колесніченка вже встиг нажити недоброї слави, ось «регіонали», очевидно, і вирішили замінити його на ще «непрославлений» надошівський. Шило – на мило. У темпі вальсу ухвалили, і хай тепер критики хоч до посиніння обурюються.

Претензії щодо ухваленої постанови небезпідставні. У пояснювальній записці до проекту – жодних науково підтверджених обґрунтувань, чому в Україні варто б скасувати переведення стрілок. Лише загальні фрази, а-ля: «деякі країни світу вже відмовилися від переходу на зимовий та літній час» чи «переведення годинників викликає так званий часовий стрес і негативно впливає на психологічний та фізичний стан людини». Не забув Олег Надоша і «численні звернення громадян» до своїх аргументів вписати. Добре, хоч худобу з доярками не приплів, а то б зовсім за Медведєвим було (той не лише численними проханнями трудящих свій «часовий» указ мотивував, а й хвилюванням за російських корівок, які після переведення годинників не можуть, мовляв, зрозуміти, чому доїти їх в інший час приходять).

«А з економією електроенергії як бути?» - поцікавилися у пана Надоші журналісти. У відповідь почули: «Дуже сумнівна економія. Як на мій погляд, маємо збитків максимум на 200 мільйонів гривень. Це не є суттєво, фактично 5 гривень на одну людину на рік». Щоправда, Олег Надоша сам зізнався: статистики щодо економічної вигоди від переведення годинників в Україні немає.

Немає і системних наукових досліджень, результати яких дали б відповідь на запитання, доцільно чи ні українцям відмовлятися від переходу на сезонний час. Зате є малообнадійливий для України факт: постанова, яка «заморожує» для українців літній час, віддаляє нас від Європи. А це вже не просто «часове» питання, а геополітика. Скасування переходу на зимовий час в Україні збільшить часову різницю з Європою: в осінньо-зимовий період київський час відрізнятиметься від варшавського, берлінського чи празького не на годину, як зараз, а на дві. «Найбільше постраждають компанії, які забезпечують перевезення людей та вантажів в Європу. Порушаться правила перельотів і поставок товарів, їхня вартість зросте», - заявив нардеп-«бютівець» Сергій Терьохін (у середу він зареєстрував законопроект про повернення до переводу годинників).

Зміна графіків руху транспорту – найменша з проблем, які Україна створить сама собі і європейцям. Більше застережень викликає інше. Річ у тім, що урядова постанова, за якою досі регулювали порядок обчислення часу на території України, була розроблена з урахуванням саме європейської практики. Йдеться про рекомендації Європейської економічної комісії ООН, «спрямовані на гармонізацію порядку обчислення часу на території всієї Європи і прилеглих до неї держав - з урахуванням взаємозалежності їхніх економічно-промислових комплексів, торговельних відносин, необхідності розширення міжнародних інформаційних систем, синхронізації міжнародного транспортного сполучення та зв’язку». Виходить, тепер для України з її заявками щодо євроінтеграції європейські правила не писані?..

Обурилися депутатським рішенням й астрономи. Кажуть, зі сонячним часом «за Києвом» збігається саме так званий зимовий час (12-та година настає, коли сонце – у зеніті). Якщо ж «заморозити» літній час, то 12-та на годиннику і полудень «за сонцем» істотно відрізнятимуться. «Ми штучно «від’їжджаємо» на тисячу кілометрів на схід, - заявив «Сегодня» доцент кафедри астрономії Інституту астрономії Дмитро Станкевич. - Якщо для Харкова це означає зсув усього на півгодини, то Західна Україна зустрічатиме полудень о 13.30. До того ж усю зиму українці вставатимуть ні світ ні зоря».

Звідки така різниця між харківським і львівським полуднями, якщо вся країна звіряє годинники за київським часом? Річ у тім, що п’ять відсотків території країни географічно виходять за межі другого часового поясу, в якому решта 95 відсотків території. За «поясною» арифметикою виходить, що коли у Києві, скажімо, 12-та година, то у Донецьку вже 12.29, а у Львові ще 11.34. Але для зручності обчислення часу на території України її усю «прописали» у другому поясі, підвівши під єдиний, київський час.

Коментар для ВЗ

Олесь ДОНІЙ,
член парламентського Комітету з питань науки й освіти

— Чим керувався комітет, даючи позитивний висновок щодо проекту Надоші?

— Не можу сказати, які були аргументи, бо рішення проходило без моєї участі. Але ухвалення цієї постанови лише підтверджує застереження, що у Партії регіонів сповідують російський націоналізм. І ті, хто раніше у це не вірив, зараз мають можливість пересвідчитися. Які б рішення у гуманітарній сфері не приймала Партія регіонів, вони спрямовані на створення єдиного гуманітарного простору з Росією, а не з Європою. Після відмови від переведення годинників у Росії, очевидно, що нинішня влада в Україні, яка усвідомлює себе часткою «русского мира», мусила взяти під козирок. При всій начебто євростратегічній риториці вони усіляко намагаються віддалити Україну від Європи.

Віталій АВЕРЧУК,
заслужений лікар України, завідувач першого кардіохірургічного відділення Львівської обласної клінічної лікарні

Різкі переміни погіршують стан здоров’я. Змінюється тривалість сну - прокидатися доводиться на годину раніше, пізніше... Якщо людина має хронічні захворювання, мусить приймати ліки у певний час доби - відбувається збій в організмі. Крім того, кожна людина живе за власним біоритмом, і це також слід брати до уваги. Існує думка, що у перші тижні переходу на зимовий час збільшується кількість випадків інфарктів та інсультів. Але я такої тенденції не простежував...

Микола ПОЛІЩУК,
лікар-хронотерапевт, член-кореспондент Російської академії природних наук

Перехід часу скасували, але від того – жодної користі: і електроенергію не зекономимо, і здоров’я підірвемо. Казали, треба залишатися на літньому часі, бо, коли переводимо стрілки туди-сюди, кількість викликів “швидкої” зростає... Щоб бути здоровим, треба внутрішній годинник підлаштувати під природні цикли: прокидатися, коли сонце сходить, і лягати спати, коли заходить. А тепер нам доведеться прокидатися задовго до того, як розвидниться...

Нічний футбол? Вболівальники проти!

Відмова від повернення України на зимовий час підклала свиню вітчизняним футболістам і вболівальникам. У Лізі чемпіонів усі матчі розпочинаються о 20.45 за середньоєвропейським часом – такий порядок. В Україні це було 21.45, і то створювало певні проблеми. У морозному грудні сидіти на стадіоні після 23-ї було проблематично… А тепер, у листопаді, матч Ліги чемпіонів почнеться в Донецьку о… 22.45. Завершиться о 00.30, вже наступного дня… Та й у Лізі Європи дивитися виїзні матчі наших клубів, що починатимуться о 21.00 за середньоєвропейським часом, буде вкрай незручно. В Україні це буде не 22.00, як зараз, а 23.00. Чимало вболівальників настільки пізньої трансляції не дочекаються… «Якщо ви вирушаєте на прем’єру в оперу, вам навряд чи захочеться повертатися після неї додому вночі, - каже генеральний директор київського «Динамо» Резо Чохонелідзе. - Те ж стосується і футболу. Ігри повинні починатися у зручний для вболівальників час, щоб після фінального свистка вони мали можливість поїхати додому громадським транспортом... У Росії матчі Ліги чемпіонів… давно граються у більш ранній час, ніж в інших країнах». Росія одержала на це свого часу спеціальний дозвіл від УЄФА. Не факт, що Україні це буде просто зробити - адже йдеться про великі рекламні гроші. Припустимо, матч Ліги чемпіонів в Україні, що почнеться о 20.00 за київським часом, буде для західних рекламодавців нецікавим. Бо в Європі так рано, о 18.00, їхню рекламу мало хто побачить…

«Високий Замок»