Адже всі кроки столичного органу місцевого самоврядування, здійснені після 2 червня, будуть підважені з точки зору права. Будь-який громадянин України зможе в суді оскаржити виділення земельної ділянки, підписання договору оренди чи розподілбюджетних коштів. І суд (нинішній чимайбутній, справедливіший) муситиме визнати такі дії незаконними, анулювавши їх.
У 2012 році кияни вже показали Партії регіонів «червону картку». Нині Янукович намагається відтягнути момент провалу в столиці, перекладаючи відповідальність за оголошення виборів замість Верховної Ради на Конституційний Суд. Між тим, призначати вибори — це не право депутатів, а їхній обов’язок. А президент, як гарант Конституції, мав би гарантувати її виконання.
Адже Конституція передбачає: навіть якщо органи самоврядування обрані на позачергових виборах, термін їхніх повноважень може бути лише меншим за 5 років, але аж ніяк не більшим. А ще Конституція прямо забороняє скорочення обсягу прав громадян.
А що це як не скорочення прав — коли кияни обирали владу на 5 років, а тут раптом їм пропонують раз на 8. А завтра що — взагалі не обирати?
Чому влада наважується на подібне?
Тому що після призначення виборів у столиці вплив і Януковича і його намісників на життя киян ослабне. А мова йде про фінансові потоки, нерухомість, землю…
Крім того, під загрозою опиниться політичний імідж. Адже перемога опозиційного кандидата в Києві у свідомості багатьох українців екстраполюється на всю державу. В передчутті президентських виборів ані Янукович, ані його поплентачі не готові жертвувати власними апетитами заради «якоїсь» Конституції.
Однак, Київ не може залежати від волі чи думок однієї людини. Досі громада фактично ніяк не контролює дії призначеного президентом голови КМДА. Голова міськдержадміністрації більше турбується про те, щоб сподобатися одній-єдиній людині, замість того, щоб подобатися киянам. Як результат, Київ безгосподарний: про це яскраво свідчать результати снігопадів, стан доріг, кволість медицини, недофінансування освіти…

Слід визнати, що сьогодні ті, хто називає себе опозицією, розглядають Київ виключно як стартовий майданчик для президентської кампанії. Хоча, справа якісного управління столицею має самостійну цінність для киян і всієї країни та, відповідно, вимагає більш серйозного ставлення.
Як відомо, спасіння потопаючих — справа рук самих потопаючих. Столична громада має створити структури справді народного самоврядування, котрі змусять владу відновити самоврядування столиці. Нині партія Українська платформа «Собор» пропонує свої структури в якості організаційного майданчика для консолідації моральних авторитетів, громадських активістів та всіх тих, хто готовий відстоювати основи нової України, почавши зі столиці. Ми вважаємо, що визволивши Київ, ми зробимо половину шляху до визволення України.

Киянам потрібен не призначенець, а компетентний і чесний технократ, який нарешті зробить в столиці все по-чесному: запропонує реальну дорожню карту до припинення корупції й розкрадання ресурсів столиці, забезпечить рівні економічні та соціальні права для всіх. Адже кияни заслуговують на те, щоб відчувати себе європейцями не за географічним розташуванням, а по суті.
Павло ЖЕБРІВСЬКИЙ,
голова партії Українська платформа «СОБОР»