3

Кому потрібні червоні прапори?

Верховна Рада зобов’язала вивішувати разом із державним українським прапором червоний прапор на свято Дня Перемоги. За відповідний законопроект проголосували 260 парламентарів.

Ланцюгову реакцію щодо вивішування червоного прапора на День Перемоги 9 травня «запустили» в Одесі. Ще 28 лютого 2011 року рішенням № 398-VI Одеська міськрада зобов’язала держустанови під час урочистих заходів до Дня Перемоги й Дня звільнення Одеси використовувати копії Прапора Перемоги — прапора СРСР.

Цю ініціативу підтримали депутати Севастополя. Вже 5 березня 2011 року на сесії Севастопольської міської ради депутати одноголосно проголосували за рішення «Про використання копії Прапора Перемоги...».

А 17 березня Житомирська обласна рада більшістю голосів ухвалила рішення вивішувати 9 травня червоні прапори на адміністративних будівлях в області. Згідно з документом, у День Перемоги «в обласному центрі, містах і населених пунктах регіону проведуть святкові заходи з використанням символіки років Великої Вітчизняної війни, а поряд з Державним прапором України вивішуватимуть червоний прапор Перемоги».

Напередодні великодніх свят депутати Верховної Ради узаконили використання червоного прапора під час відзначення Дня Перемоги. Двісті шістдесят народних обранців проголосували за законопроект «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 років», зареєстрований групою депутатів на чолі з комуністом Петром Цибенком.

У законі йдеться про те, що однією з форм ушанування розгрому нацистської Німеччини має стати «офіційний підйом у День Перемоги копій Прапора Перемоги на будинках (щоглах, флагштоках) поряд із Державним прапором».

Минулого року комуністи теж реєстрували відповідний проект у Верховній Раді — напередодні 65-річчя Перемоги. Автори скопіювали текст з аналогічного закону, який діє у Росії. Для ухвалення рішення не вистачило трохи більше десятка голосів («за» голосували ПР, КПУ і Блок Литвина).

Варто наголосити, що йдеться не про «канонічний» прапор СРСР, а про штурмовий прапор 150-ї стрілецької дивізії, здійнятий 1 травня 1945 року над будівлею Рейхстагу в Берліні (Німеччина) радянськими військовими, одним із яких був офіцер-українець.

Рішення Верховної Ради спричинило спротив депутатів різних рівнів у Західній Україні.

Львівська обласна рада вважає неприпустимим вивішування червоних радянських прапорів на всіх адміністративних будівлях 9 травня. Про це йдеться у заяві «Радянські міфи потрібно знищувати», яку облрада ухвалила 5 квітня 71-м голосом і надіслала до Житомирської обласної, Одеської та Севастопольської міських рад і кожному народному депутату.

Їх підтримали депутати Львова. Міська рада на сесії 21 квітня заборонила використовувати під час відзначення Дня Перемоги не тільки радянську, а й нацистську символіку: в документі зазначено, що у Львові заборонено використовувати символи СРСР, нацизму та комуністичну символіку.

Таке саме рішення ухвалила 8 квітня на сьомій сесії Тернопільська міська рада: депутати заборонили розміщення радянської символіки на державних установах і комунальних підприємствах міста.

Івано-Франківська міськрада теж заборонила вивішувати у місті прапори із радянською символікою на державні свята. Зокрема, заборона стосується Дня Перемоги 9 травня. Відповідне рішення ухвалено майже одноголосно, крім представника Партії регіонів.

За словами міського голови Івано-Франківська Віктора Анушкевичуса, «під серпасто-молоткастим прапором вбивали, мордували і морили голодом мільйони українців, а таке рішення міської ради буде належним вшануванням усіх жертв тоталітарного режиму».

При цьому на сесії прозвучало, що шани заслуговують ветерани-фронтовики, але не працівники КДБ чи НКВС.

Точилася полеміка щодо питання вивішування червоних прапорів і на сесії Рівненської обласної ради. Частина депутатів пропонувала за прикладом сусідніх областей заборонити радянську символіку. Однак під час голосування ця пропозиція не набрала необхідної кількості голосів. Суперечки між окремими депутатами облради мало не переросли у бійку.

Складається враження, що вся історія із прапором задумана виключно задля того, аби викликати протистояння і дискусію між націоналістичними західними областями та східними, де люди більше прихильні до вшанування радянського минулого. Дехто з політичних діячів навіть запропонував вивісити у День Перемоги замість червоних радянських прапорів червоно-чорні прапори Української повстанської армії. І така ініціатива може знайти підтримку серед радикально налаштованих політиків.

Однак, попри те що Верховна Рада ухвалила закон «про прапор», щоб він набрав чинності, його має підписати президент Віктор Янукович. А він поки що мовчить на цю тему. Можу припустити, що документ так і залишиться без автографа глави держави. А отже, не набуде законної сили. Зрештою, його, закону, завданням було мобілізувати радикально налаштовані частини суспільства на сході й на заході та викликати інформаційну хвилю. Можливо, це зроблено з метою відвернути увагу країни від теми Митного союзу, за входження до якого нещодавно агітував Україну Володимир Путін. Та й тема річниці «харківських угод», які багато експертів вважають провальними для України, теж може потонути у «червонопрапорному» політичному галасі.

Нещодавно один зі столичних політологів припустив, що такі сценарії мають на меті підняти рейтинг Віктора Януковича, який в цих конфліктах виступатиме арбітром і «заспокоюватиме країну». Який би зі сценаріїв не виявився реальним, схоже, що у цій виставі головні ролі відведені ВО «Свобода» й КПУ. І одні, й другі радикалізують свій електорат, фактично відвертаючи увагу українців від тих проблем, які існують у країні. Криками «за» і «проти» вивішування Прапора Перемоги заглушається основне питання: що буде з країною далі?

Щодо червоних прапорів, то можу з високою імовірністю спрогнозувати, що на 9 травня, у День Перемоги, вони з’являться у Криму та східних областях. У західних же ви побачите державні прапори й подекуди — червоно-чорні. Причому останні будуть викликом для «східняків», як зайве підтвердження «страшилки» про жахливих і небезпечних націоналістів...

Довідка

Червоний прапор трактується в законі як «символ перемоги радянського народу, його армії та флоту над фашистською Німеччиною у роки Великої Вітчизняної війни».

Згiдно iз законом, зовнiшній вигляд копій Прапора Перемоги має вiдповiдати вигляду штурмового прапора ордена Кутузова другого ступеня 150-ї Iдрицької стрiлецької дивiзiї.

Олексій КРИВОШЕЄВ