2

Жеріть торта, тварюки!

«Справжні інтелігенти повинні займатися гуманітарною складовою і пропагувати в суспільстві тільки одне — повагу до закону. І своїм прикладом захищати закон, а не політичні амбітні інтереси громадяночки, яка прокралася», — відповів Вадим Колесніченко на вимогу представників інтелігенції закрити справу проти Юлії Тимошенко. І ось тут слід виділити ключове слово «справжні», бо в АРСЕНАЛІ у Партії регіонів дійсно є СПРАВЖНІ інтелігенти, які ЗАЙМАЮТЬСЯ ГУМАНІТАРНОЮ СКЛАДОВОЮ.

Наприклад, 8 жовтня 2007 р. прес-служба народного депутата України від Партії регіонів Петра Писарчука повідомила, що «представники львівської інтелігенції звернулися з листом до Президента України Віктора Ющенка, у якому вимагають створення у новообраному парламенті коаліції трьох політичних сил, які стали лідерами виборчих перегонів — Партії регіонів, Блоку Юлії Тимошенко та блоку „Наша Україна — Народна самооборона“». Звернення підписали: директор Львівської картинної галереї Борис Возницький, професор Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка Марія Байко, заслужений художник України Євген Безніско, голова комітету з Національної премії України ім. Тараса Шевченка Роман Лубківський та ін. Всього під зверненням підписалося близько 20 осіб.

Ця ГУМАНІТАРНА СКЛАДОВА виникла зненацька, коли команда Віктора Януковича в парламенті раптово отримала шанс вийти із загрозливого політичного піке, у якому вона опинилася після перемоги на виборах Віктора Ющенка. Нагадаю, що тижнем раніше, 30 вересня 2007 р., Партія регіонів отримала 34,37% голосів виборців і стала найбільшою фракцією у Верховній Раді. Це був ідеальний час заручитися підтримкою власних ПОЛІТИЧНИХ АМБІТНИХ ІНТЕРЕСІВ від львівської інтелігенції.

Але минуло чотири роки і в березні 2011-го слухняна львівська інтелігенція знов «узяла під козирок». На офіційному сайті Партії регіонів у розділі «Резонанс» (нині — «Особиста думка») з’явилася стаття «Львівська інтелігенція підтримує реформи Віктора Януковича».

Цікаво, що цитується не саме звернення СПРАВЖНІХ інтелігентів, а новина інформаційної агенції «Інтер Медіа Консалтинг». Оскільки «про мертвих — або добре, або нічого» («ІМК» перейменували в «УНН» — «Українські національні новини»), то «хто має вуха, той хай почує». Для тих, хто не в курсі, нагадаю: нещодавно депутат від Партії регіонів Олена Бондаренко в інтерв’ю «УНН» заявила, що серед найкращих журналістів України вона бачить директора «УНН» Уляну Лозан.

Найпершим серед «підписантів» був той самий Борис Возницький. Коли його спитали, чи дійсно він згодний із тим, що підписав, пан Борис повівся якось дивно: сказав, що він підписав цей документ не читаючи і насправді не згодний із його змістом. Це що ж — львівська інтелігенція перетворюється на зомбі, тобто істот, які чинять щось за наказом ляльковода, не усвідомлюючи скоєного?

Отже, як ми бачимо з наведених вище фактів, інтелігенція в Україні тепер поділяється на два сорти. СПРАВЖНЯ «займається гуманітарною складовою і пропагує повагу до закону», тобто у перекладі з «регіональної» на українську «підтримує реформи Віктора Януковича».

НЕСПРАВЖНЯ інтелігенція гальмує реформи президента, тобто марно намагається зупинити повернення країни у часи, коли судили інтелігента Василя Стуса. Того самого Стуса, якого депутати від Партії регіонів та КПУ міськради Горлівки назвали «фашистом». Того самого Стуса, якого двічі кидали до в’язниці за те, що він наважився відкрито підтримувати права людини.

Того самого Стуса, що відмовився від адвоката — Віктора Медведчука, котрий пізніше казав навдивовижу знайомі слова: «Якщо хтось думає, що я міг би врятувати Василя Стуса, то він або брехун, або ніколи не жив у Радянському Союзі й не знає, що це таке. Рішення за такими справами ухвалювалося не у суді, а в партійних інстанціях і КДБ. Суд лише офіційно затверджував оголошений вирок». «Грамотні юристи потрібні Україні, особливо тепер, коли політичну доцільність намагаються поставити над законом», — відзначила високий професіоналізм юриста Медвдечука Ганна Герман у відповідь на питання журналіста, чому такого спеціаліста не взяли до лав Партії регіонів.

Василь Стус помер у карцері, куди його відправили за те, що, читаючи книгу в камері, він сперся ліктем на нари. На знак протесту поет оголосив голодування. Українські інтелігенти-журналісти з руху «Стоп цензурі!» поки що відмовилися лише від торту, чим був дуже засмучений Віктор Янукович. Мені чомусь видається, що, пролітаючи над ними у своєму розкішному «членовозі», він подумки промовляв фразу, винесену у заголовок цієї колонки. Поки що мовчки.

Олег ШИНКАРЕНКО