3

Валід АРФУШ: "Euronews" підніме імідж України у світі

— Скажіть відверто, навіть зважаючи на українську ментальність, Ви могли собі уявити, що реакція на відкриття «Euronews» в Україні буде настільки, м’яко кажучи, прохолодною?

- Якщо чесно, то навіть на секунду не міг подумати про те, що при створенні "Euronews" могла б виникнути критика. Я активний глядач "Euronews" з першого дня появи цього каналу, тому ні на мить не сумнівався, що він в Україні потрібен.

Щодо реакції суспільства, вважаю, що коли ти робиш проект такого масштабу, то абсолютно не має значення - негативна реакція, яку ти чуєш, чи - позитивна. Дійсно, якийсь час це неприємно. Особисто для мене, наприклад, у день підписання було великою несподіванкою почути стільки критики... Але розумію, що ми робимо корисну справу.

— Я знаю, що Ви нещодавно повернулись із Ліона. Які останні новини?

- Головна новина полягає в тому, що українською делегацією тут буде керувати журналіст-італієць, який є аналітиком "Euronews" і до цього керував брюссельським бюро. Це доволі топовий журналіст. Йому зробили пропозицію, зараз він думає над тим, як це реалізувати. Для київського офісу ця людина буде впроваджувати стандарти "Euronews". Всі журналісти та співробітники будуть мати відношення до центрального "Euronews", і у нас є великий шанс, що український офіс стане єдиним об’єктивним джерелом, де можливо буде завжди почути дві думки. Сьогодні новинні канали, та й взагалі новини, - «одноколірні»: або занадто підтримують позицію влади, або ж - позицію опозиції. В цій ситуації "Euronews" міг би відіграти роль зваженої думки.

— А ця людина, якій Ви запропонували очолити українську редакцію, вже офіційно підтвердила свою згоду?

- Лишились тільки формальності. Зважаючи на те, що він повинен переїжджати сюди з родиною, треба оформляти досить багато паперів.

— Скільки приблизно буде осіб у штаті української редакції "Euronews"?

- Близько 30 осіб. Це навіть більше, ніж у Ліоні. Власне журналістів із них від 15 до 17 осіб.

- Ви будете брати топових осіб «1+1», «Інтера» ...

- Практично по одному журналісту з кожного топового каналу. Напевно, будуть і з «1+1», і з TVI, і з 5 каналу, і з Першого національного, і з Інтера, і з СТБ.

- Яке місце у загальному 24-годинному мовленні буде займатиме Євро-2012?

- Дуже вагоме місце, оскільки практично вся українська редакція під час Євро буде робити репортажі саме про футбол. І цей ефір піде вже по всьому світу. Крім цього, ми зараз готуємо хороший продукт, присвячений 20-річчю незалежності, це якраз до тижня України, який почнеться з Дня незалежності. Будемо показувати різні аспекти життя України і т.д. І взагалі сам факт, що перший ефір буде 24 серпня, є символічним.

- Що було найскладнішим під час діалогу з керівництвом "Euronews"?

- Найскладнішим виявився опір, який ми отримали від акціонерів “Euronews". У тому числі від тих же росіян чи турків, які так і не отримали права на створення місцевих редакцій. Бо Україна — акціонер “Euronews" усього на 1%, а ті ж росіяни — на 16%. І коли ми у Києві домовилися з керівництвом “Euronews" про те, що в Україні буде створено місцеву редакцію, а керівництво потім повідомило акціонерам про таку домовленість, - це викликало серйозні труднощі і у нас, і у директорів “Euronews". Ніхто не міг зрозуміти, чому турки, для яких питання “Euronews" має принципове значення, не мають своєї редакції. Така сама була реакція і в росіян, мовляв, як так, ми з “Euronews" стільки років працюємо, а у нас немає своєї редакції.

- І, власне, завдяки чому Вам вдалося обійти росіян та турків?

- Ми зуміли надати гарантії незалежності редакції. І я думаю, що “Euronews" внесе нові стандарти, які дуже необхідні для новинного життя.

— Наскільки створення офісу "Euronews" в Україні зможе реанімувати її імідж в очах європейців?

- Я вважаю, що це зможе відіграти певну роль, але тільки як маленька цеглинка у майбутньому іміджі України, який потрібно ще тільки створити. Сам факт, що будь-який українець, де б він не був: у світі, у Нью-Йорку чи в Китаї, може обрати українську мову - це великий крок. Значним позитивним кроком в очах Євросоюзу є те, що буде створено український офіс "Euronews", де буде мовлення українською мовою.

Крім того, сьогодні багато журналістів-українців, що працюють на ВВС, бажають змінити місце роботи, переходити на “Euronews". Я думаю, це теж має важливе значення.

— Що, окрім новин, можна буде подивитись на цьому каналі?

- Стандарт “Euronews" –це в середньому від 5 до 12 новин на день, які не повторюються. Ми будемо додавати новини про культурне життя, світ спорту тощо. І поступово, після погодження з “Euronews", зможемо змінювати контент. Головне, щоб це було цікаво для українського глядача.

— На якому етапі переговорів щодо відкриття української редакції "Euronews" перебуває Борис Колесніков, який наразі очолює міністерство інфраструктури?

- Підключився з самого спочатку, завдяки йому ми змогли отримати потрібний бюджет для того, щоб оплатити “Euronews".

— Великий бюджет?

- Це відкрита інформація. Ми заплатили за 2 роки 8 млн. євро. І це не гроші для такого масштабного проекту. Якщо сьогодні розуміти, що канал «1 +1» витрачає 90 млн. доларів на рік тільки на виробництво. А ми на 2 роки заплатили вперед, для того щоб створювати такий мегакрутий новинний канал і піднімати імідж України по всьому світу.

- Скільки пройшло часу від виникнення ідеї до остаточного підписання контракту на створення української редакції "Euronews”?

- Приблизно 2 місяці.

— Як уже було сказано, 24 серпня — запуск "Euronews". Що ще залишилося зробити?

- Для ліонської редакції залишилося запросити людей, оформити всі їхні папери, це дуже довгий процес. 1 серпня починаємо тести. Доріжка замовлена, наша «новинна будка» завершена, і я думаю, що там абсолютно немає проблем, все йде як планували, навіть трохи випереджаючи час.

Щодо української редакції - трохи складніше, оскільки редакція робиться абсолютно з нуля, не існує ні приміщень, ні редакції, ні журналістів, ні камер. Я думав, що тут буде легше, а там важче, але вийшло навпаки. Ну, тим не менше, ми активно працюємо. Це буде окремий незалежний офіс, на своїй території, зі своєю адресою, з окремим приміщенням.

- І на завершення розмови, хотілося підвести певні підсумки Вашої роботи на НТКУ. Минуло трохи більше року з того часу, коли Ви вперше прийшли на Перший національний у якості заступника гендиректора. Чи вважаєте Ви, що перші кроки з модернизації УТ-1 були зроблені правильно. Чи можна було досягти більш ефективного результату, ніж Ви маєте зараз?

- Я б сказав, що ми правильно робили все за цей рік. Тому що цифри про себе дають знати. Ми були на 17-му місці, а зараз маємо 7-9 місце в загальнонаціональному рейтингу. Ми мали частку 0.02 або 0.01, а сьогодні - 2.4, а по п’ятницях-суботах частка доходить до 11-12, коли йде програма Савіка Шустера. Головне, що ми стали робити телебачення.

— Ви маєте на увазі, що раніше не було ефективної програмної сітки мовлення?

- Раніше головним було наповнення ефіру і задоволення бажань керівництва. Тобто працювали в першу чергу на себе.

— І за рейтингами ніхто не слідкував?

- Так, за рейтингами ніхто не дивився... взагалі багато хто забуває, що ми запускалися тільки на ентузіазмі і багажі знайомств, які у мене є в місті. І навіть на цьому тлі ми змогли багато реалізувати. А що стосується того, правильно чи неправильно ми запустилися, наведу такий приклад.

Я захоплююся космосом і завжди стежу на каналі НАСА за ефіром, коли вони запускають свої ракети, «Челленджер" або інші. Мені завжди дивно, що навіть в останню секунду можуть скасувати запуск, тому що чогось не вистачає, в чомусь сумніваються. А коли його запускають - він завжди досягає мети. Буває, вибухають, але історія космосу завжди була з цим пов’язана.

Так от, із цієї точки зору запустилися ми неправильно. Тобто для того, щоб ракета дійшла до станції "Мир" чи іншої міжнародної космічної станції, потрібні величезні гроші.

А для того, щоб Перший національний досяг першої кнопки, необхідно було і сьогодні необхідно, щоб держава один раз вклала достатньо коштів. Щоб, коли натискаєш на кнопку "пуск", можна було досягти мети. І якщо ми умовно візьмемо Перший національний як ракету, то для того, щоб канал дійсно став Першим національним, ми повинні віднайти хороше фінансування.

— Тобто мати найвищий рейтинг?

- Цей канал - обличчя держави. Ось, наприклад, мені подобається французький канал "Арте" про культуру. Канал "Арте" робить телебачення, яке сам вважає за потрібне робити, а не те, що вимагає глядач. Це канал не номер один, але у сфері культурного розвитку населення - номер один однозначно. Тому я думаю, що Перший національний має бути першим саме в цьому напрямку. Розвивати культурний напрямок серед населення.

- Що зараз є головним козирем Першого національного, окрім покриття? За рахунок чого вдалося піднятись до першої десятки національного рейтинга?

- За рахунок того, що є в нас президент Бенкендорф, у якого великий телевізійний досвід, і в нього є великий талант з формування сітки мовлення. За рахунок цього і того, що ми не робимо незрозумілих програм - тобто все одно будь-яка програма, яку ми запускаємо, повинна мати якість. І великий шматочок - це те, що до нас прийшов «Шустер лайв», він дає нам хороші рейтинги, кожну п’ятницю-суботу ми є третім-четвертим каналом у країні.

- Вас не дивують нападки на «Шустер лайв» останнім часом?

- Треба розуміти, що національна телекомпанія сплачує Шустеру 12 гривень, тому народних грошей тут абсолютно ніяких немає. А щодо критики: чим більше звучить її на адресу програми Шустера, тим більшої важливості вона набуває.

- Чого ще чекати найближчим часом від Першого національного?

- Ми з каналом «Арте» зараз робимо різні проекти. 26 квітня - 20-річчя Чорнобиля, у нас буде з ними 6 годин спільного ефіру, у тому числі будемо робити прямий ефір зі студії. До нас приїжджають українські парламентарії з «Партії зелених», фахівці з Німеччини, Франції.

Крім цього, будемо демонструвати два фільми, один із яких повністю знятий на основі гри «Сталкер». Це прем’єра. Він називається «Чорнобиль назавжди». Другий фільм - «Чорнобильська Європа».

— Не було ідеї зробити аналогу «Години пік», щоб вся країна кожного дня збиралась на півгодини біля телеекранів?

- Дуже хочеться таке зробити, але знову ж - треба робити якісно. А на якість потрібні хороші бюджети. Коли є ось такі гарні ідеї, для них одразу потрібні спонсори, оскільки в нас немає грошей на продюсування таких проектів.

Розмовляв Андре САВАЖ.