8

Віктор Федорич, навіть і не думай!

Сьогодні відзначають День космонавтики. До речі, ювілей - 50 років тому людина вперше побувала у космосі.

Для світу це величезна подія. На YouTube навіть влаштували перегляд спеціально знятого британським режисером фільму.

А от у Житомирі, де народився Сергій Корольов - той самий учений, завдяки якому став можливий політ Юрія Гагаріна, із року в рік усі урочистості відбуваються за “накатаною” схемою.

Годину на 10-ту на площу, яку декілька років тому нарешті назвали ім’ям творця космічних кораблів, із ратуші та будівлі облради виходять чиновники. Гуртуються біля пам’ятника Корольову, де вже стоїть почесна варта - курсанти військового інституту, навчального закладу, якому також присвоєне ім’я Корольова.

В означений час чиновники покладають до пам’ятника квіти. Іноді це роблять курсанти; іноді грає музика; іноді ставлять мікрофон і кабінетники говорять пару слів. На все про все від чотирьох до двадцяти хвилин. Розбігаються по робочих місцях і забувають про Корольова, космос, Гагаріна і т.д. до наступного року.

Власне це мене і “вбиває”. Є у Житомирі дуже класні Музей космонавтики і будинок-музей Корольова. Туди не соромно зводити гостей. Макети капсул, кораблів, всюдиходів, костюми космонавтів, справжні ракети, тюбики з їжею, частинки місячного ґрунту... Кажуть, що музеїв такого рівня було два на Союз - один у Жуковському, інший - на батьківщині вченого.

Здається, тільки б пишатися місту таким унікальним об’єктом. Однак ситуація гірша, ніж може видатися - музей давно потребує іншого приміщення. Нинішнє вже аварійне. “Покладальники квітів” тільки обіцяють, проекти гарні показують. Якось навіть урочисто заклали капсулу. Але все рухається дуже повільно - хоча мала б бути космічна швидкість. Куди простіше щороку приділяти пару хвилин на покладання квітів, ніж постійно оббивати пороги й шукати фінансування для будівництва нового приміщення музею...

…Цьогорічний День космонавтики запам’ятається сумною подією - вибухом у метро в столиці Білорусі, що стався у переддень. Саме він змушує забувати про космос. Дивився жорсткі кадри з Мінська і думав тільки про одне - невже Лукашенко таки наважився боротися з опозицією такими методами, ціною життів людей, які його обирали?! Чомусь зовсім не маю сумнівів, що КДБ скористається цим приводом і влаштує репресії не гірше, ніж це було за Сталіна у 30-х.

Звідти виникає питання - а чи зважиться Янукович наслідувати тактику Путіна і Лукашенка? Адже Україна потроху скочується у передреволюційний стан - мітинги підприємців і вчителів, протести пенсіонерів... Федорич, навіть і не думай!!! Як відомо, Україна - не Росія і тим більше не Білорусь. Жени подалі дурні думки.

Володимир ГРЕБЬОНКІН