3

Порнозло

Порнографія — це зло! Настільки ж абсолютне, як алок-акок, та, за останніми даними, «кривавий пес» Каддафі.

У цьому я пересвідчився ще 2002 року, коли заліз до ’нету — із навчально-просвітницькою метою! — на компі заступника головреда нашого визначного часопису. Тоді я нерідко засиджувався на роботі до непристойного часу, і це був саме такий вечір. Висю собі, шедеврами природи-матінки милуюся — прилучаю себе до прекрасного, те-се… Раптом бачу — банер із пропозицією на голу ГаГу подивитися… А хіба я не людина? Словом, поклікав туди…

Скажіть мені: ЯКОГО Я ТУДИ ПОПЕР?!? Шо — мені без цього погано жилося? (Даруйте ліричний відступ.)

…Йо-мойо!!! Один по одному, із фатальною невідворотністю, полізли якісь дикі порносайти… І що більше я намагався це розмаїття закрити, то швидше самовідкривалися нові — ще й у яких кількостях!..

…Дві години! Сто дев’ять хвилин я самовіддано протистояв (правою рукою) порноінвазії у начальницький компутер — щомиті ризикуючи бути заскоченим за «брутальной аморалкой», «развращєнієм рєдакциї» та «іспользованієм служебного імущєства в нєрабочіх (вважай — „прєступних“) целях» — з усіма можливими й не дуже наслідками!.. Але не подумайте нічого такого про ліву руку (я правша!) — вона упродовж тої нескінченної борні тремтіла… не там, де можна було б сподіватися, а біля кнопки Reset — на випадок появи Апологета Трудової Дисципліни № 1 ВЗАТ «УкрНДІІДН», заступника голови правління зазначеної установи Н. А. Гоняйлова.

…На стонадцятій хвилині й чортзна-якому сайті я мусив звернутися по зовнішню допомогу. Та 911-івці саме рятували якогось йолопа, що застряг у власному пилососі… Втім, Доля не явила мені Своєї Дупи — на мій відчайдушний SOS відгукнувся співгрупник — видатний програміст, гакер у третьому коліні, найперший знавець НРВС і маніяк Інтернету, відомий у растаманських колах як I. T. Sox (ай ті, еге!)…

…А з нетрів Мережі на монітор застголовреда дерлися нові й нові інтервенти… А там, за дверима, коридором нашого НДІ шугав Гоняйлов, почуваючи у повітрі свіжу кров...

…Телефонний міст тривав десь півгодини. А порнопронос усе не вщухав… Я не встигав нищити Temporary Internet Files, мало не зніс вінду й вигадав кілька нових матюків — а зроду ж не матюкався! Нарешті було стерто якусь непоказну на перший погляд фігню, й облога припинилась. Літри поту, мотки нервів, понівечена клавіятура, скривджений Гоняйлов — і жодної голої ГаГи… «Результат не виправдовує зусиль, докладених задля його досягнення». Тобто суцільний облом, розвал і схождєніє. Триндець. Питання недоречні. Зауваги також. Насильницька порнографізація — погано. Кака. Ай-яй-яй. І не соромно? Та я у твоєму віці!.. Whata fuck!!! До речі, чому все те лайно було російською мовою? Слід над цим попрацювати — це ж незорані лани для перекладача, редактора, коректора!

Але не буду захоплюватись. Мораля: літайте самольотами «Аэрофлота»!.. Ні. Користуйтеся пре… Ні. Як парость виногра… д… Почасти. Ось: порно — зло! Здається, ми з цього почали? Це нічого, якщо?.. Заокруглимо: порно — зло, а ще зліше — примусове порно, нахабне й безконтрольне! (Адже навіть у порна є своя клясика). Плюс: порно — це зараза, особливо в Інтернеті. Бувайте здоровенькі, тобто здорового усім сексу, підкріпленого не меншої ваги почуттям! Кохаймося!)

Василь СОКИРА