3

Чому рівненські діти їдять капусту за 12 гривень і шкідливе масло

Шум навколо цін на овочі підняли депутати-свободівці під час останнього засідання сесії Рівнеради. Тоді усі стрілки спробували перевести на заступника міського голови Рівного Галину Кульчинську. Та не на ту напали — пані Галя стійко вислухала звинувачення, а потім поообіцяла прояснити ситуацію, але, як кажуть, “не тут і не зараз”.

Мить істини настала вже за кілька днів. Озброївшись начальником міського управління освіти Василем Харковцем (він, до речі, також депутат Рівнеради, проте під час засідання до нього претензій ніхто не озвучив), його заступником з фінансово-економічних питань і за сумісництвом головою комітету з конкурсних торгів управління освіти Іриною Кіруцою, а також майже десятком однопартійців, пані Галя прийшла на “суд”. І відразу почала з виправдувального слова. Мовляв, про ціни, за якими у дитсадки купують овочі, їй повідомили анонімно ще в середині серпня. Дивно, що анонім поскаржився пані Галині на постачальника, який нібито є “її людиною”. Хоча саме це назвали головною причиною перемоги цього ж дорогого підприємця у тендері, який проводило управління освіти.

Обурена цінами й такими звинуваченнями, пані Кульчинська зібрала тендерний комітет, який складається з п’яти чоловік (у тому числі працівники управління й керівники шкіл) і пояснила, що жодного стосунку до цього бізнесмена не має. Й пообіцяла особисто занести матеріали в прокуратуру, якщо овочі й далі постачатимуться за цінами, що в декілька разів перевищують ринкові.

— Після цього були складені додатки до тендерної угоди, — продовжила пані Кульчинська. — Один з них — це акт звірки між закупівельними і середньостатистичними цінами на ринках на всі ці овочі. Різниця за три літні місяці становила 60,6 тисячі гривень, у тому числі по капусті — 30 тисяч. За цими актами підприємці (таких було двоє — авт.) зобов’язалися взаємозаліком повернути кошти й надалі постачати овочі за ціною не вище середньостатистичної в регіоні. Нині так і відбувається.

Фактично скандал виник уже через кілька місяців після його врегулювання. Втім, чому він виник — питання відкрите.

— Ціни, які подаються на участь у тендері, формуються у листопаді-грудні, а тому передбачити, як вони змінюватимуться, неможливо, — переконує Василь Харковець. — Звідси й різниця.

Представники управління освіти в один голос твердять: усе зробили по закону. Хто подавав документи на участь у тендері — ті й брали участь у відкритих торгах. До того ж виставити якісь межі по цінах, які пропонували тендерному комітету підприємці, комітет не міг, бо... не має таких повноважень.

— Якби хтось надав необхідні сертифікати і документи і запропонував ціну в 100 гривень, ми мусили б і його допустити до конкурсу, — наголошує Ірина Кіруца. — Бо не маємо юридичних підстав відмовити. Оголошення про проведення тендера публікується у Віснику державних закупівель, конкурс на наступний рік оголошується в листопаді-грудні. Після цього бажаючі подають свої пропозиції. Після їх оцінки, приблизно в січні-лютому, укладається угода з тим, хто запропонував кращі умови. На момент підписання документів важко спрогнозувати, як мінятиметься ціна на той чи інший товар через півроку. Старий закон про тендерні закупівлі дозволяв змінювати ціну, новий же передбачає, що вартість залишається незмінною аж до повного виконання угоди. Виняток — у випадку обопільного узгодження ціни. Накладні за постачання овочів за червень ми отримали в кінці липня. Тоді просили підприємців знизити ціну, але вони не погодилися. Ніхто свідомо не хоче зменшувати свій заробіток.

Чому ж підприємці погодилися зменшити ціни у серпні — лишається загадкою. Так само як і імена цих підприємців, а зокрема того, що “прикривався іменем Кульчинської”. Хоча самі члени тендерного комітету наголошують — обирали чесно того, хто запропонував найменшу ціну.

Отакий фінал історії про капусту за 12 гривень. Для когось сумний, оскільки не дав бажаного результату й піару (імена, репліки та партійність присутніх під час прес-конференції депутатів замовчані навмисно, аби не заполітизовувати тему), а для когось — доволі веселий. Адже винних ніби й немає, тобто й карати нікого швидше за все не будуть, бо “немає за що”.

“Наївшись” проблем з капустою, і чиновники, і депутати трішки заспокоїлись. От тільки спокій тривав недовго. Не минуло й місяця, як розгорівся новий скандал. У трьох шкільних їдальнях Рівного працівники облуправління захисту прав споживачів виявили масло, яке не відповідає стандартам і взагалі небезпечне для дитячого здоров’я.

“Масло селянське 72,5% жиру” містило немолочний жир та перевищення більш як вдвічі норм для спредів масової частки трансізомерів олеїнової кислоти. Виявлені речовини, за даними науковців, викликають порушення життєдіяльності клітин і підвищують ризик виникнення сердечно-судинних захворювань та раку, особливо у дітей. Втім, неякісне масло — не єдине порушення. Так, в одному з дитсадків Рівного працівники управління захисту прав споживачів виявили макарони з простроченим терміном придатності та горох із відсутніми даними про місцезнаходження виробника.

Підприємців-порушників оштрафували. Угоди з ними радять переглянути чи взагалі розірвати, й співпрацювати з тими, хто пропонує якісну продукцію.

— Ми склали приписи з приводу цих порушень, а підприємців, які здійснюють харчування у цих школах, оштрафували. Розмір такого штрафу за кодексом про адміністративні правопорушення може становити від 51 до 1496 гривень плюс половина вартості реалізованої продукції, — наголосила начальник відділу контролю якості і безпеки товарів продовольчого і непродовольчого ринку Рівненського обласного управління захисту прав споживачів Ірина Удовиченко. — Оштрафувати виробників ми не можемо. Частину штрафу підприємці можуть собі повернути хіба в судовому порядку.

Тим часом самі виробники "нестандартного" масла - ТОВ "Бімол" Березнівського району Рівненщини - будь-які звинувачення відкидають: кажуть подібні дослідження їх продукції проводила й обласна санстанція. Там лабораторія жодних порушень норми не виявила.От тільки чи всі “невідповідні” стандартам продукти знайшли перевіряючі? Чи усі “золоті” товари побачили? Чи може за деякі й досі переплачують щомісяця, або ще гірше — труять дітей.

Ірина НИЧИПОРУК