3

Вирок Тимошенко - ляпас для ЄС

Вирок Юлії Тимошенко, виголошений у вівторок, перевершив найбільш песимістичні прогнози європейських оглядачів і став поворотним моментом у відносинах між Києвом і Брюсселем.

Європейська комісія, яка до 11 жовтня обмежувалася заявами про те, що пильно стежить за перебігом процесу над екс-прем’єром, і закликами до забезпечення його прозорості і законності, вже через лічені години попередила: терпець увірвався.

У заяві від імені верховної уповноваженої ЄС з питань зовнішньої політики Кетрін Ештон уперше пролунала теза про те, що обвинувачувальний вирок Тимошенко ставить під загрозу не лише завершення роботи над угодою про асоціацію з поглибленою угодою про вільну торгівлю, а й політичний діалог з Україною взагалі.

Як сказала в інтерв’ю bbc.ua аналітик незалежного Центру європейської політики в Брюсселі Аманда Пол, вирок багатьох у Європі потряс: "Це правда, що Брюссель був досить таки шокований, бо багато хто думав, що президент Янукович прислухається до всіх тих попереджень і закликів, які лунали від європейських партнерів, але очевидно, що це було не так. Ясно, що це матиме серйозні наслідки для відносин України з ЄС, бо вже пролунали заяви, що так тривати не може".

За словами Аманди Пол, тепер у Брюсселі сподіваються, що процес апеляції проти вироку завершиться звільненням Юлії Тимошенко.

Кінець удавань

Досі заклики до Європейської комісії відкласти підписання угод з Україною лунали від окремих політиків і дипломатів: депутатів Європейського парламенту, міністерств закордонних справ кількох країн ЄС, державного департаменту США, а також Ради Європи, яка опікується станом з правами людини і верховенством права в 47 країнах, що до неї входять.
Офіційна позиція Європейської комісії до 11 жовтня полягала в тому, що робота над угодою про асоціацію з Україною йде за планом, а українська влада, як неодноразово повторювала баронеса Ештон, чудово усвідомлює стурбованість ЄС "дотриманням законності в процесі над Тимошенко".

Запевнення української влади про невтручання президента Януковича у діяльність судочинства і його непричетність до процесу над Тимошенко у структурах ЄС мало кого переконали, сказав bbc.ua колишній радник комітету з зовнішніх відносин Європейської комісії, британський експерт з питань України Ендрю Вілсон.

"Червона лінія"

"Багато заяв були саме в такому ключі - починаючи зі статті Карла Більдта, міністра закордонних справ Швеції у газеті Moscow Times. Звичайно, тут є ще суто дипломатична проблема: обидві сторони тупцювали довкола цього судового процесу, вдаючи, що він законний і юридично виправданий. Тобто, всі заяви мають такий собі подвійний зміст. Але очікування європейців - цілком зрозумілі. Залишається побачити, як це все вплине на ключові вибори наступного року, бо загальне погіршення ситуації з демократією в Україні не обмежується справою Тимошенко. Все це пов’язане: ЄС чітко казав, що вибори не мають сенсу, якщо головний політичний опонент сидить за ґратами", - сказав пан Вілсон.

За його словами, Європейський Союз цілком слушно проводив "червону лінію" в справі Тимошенко, тобто давав зрозуміти, що за жодних обставин не погодиться на будь-який вердикт, який би усував від участі в парламентських виборах 2012 року лідера найбільшої опозиційної сили в Україні.

Саме такий вердикт, який переступає всі "червоні лінії", був виголошений у вівторок в Печерському районному суді Києва.

В України ще є поле для маневру: вирок може бути пом’якшений або знятий у процесі апеляції, або парламент може зняти кримінальну відповідальність за статтею, за якою засудили Юлію Тимошенко, вважає Ендрю Вілсон.

До перегляду вироку в ході апеляції закликали владу в Києві шоковані європейські політики, серед яких - президент Європейського парламенту Єжи Бузек.

"Газова справа" Росії

Газові контракти, за які цього року на лаві підсудних опинилася Юлія Тимошенко, були ухвалені в розпал "газової війни" між Росією та Україною в січні 2009 року, коли значна частина Європи мерзла внаслідок перерваних постачань російського газу через українську газотранспортну систему.

Тоді ЄС закликав Росію й Україну якнайшвидше владнати їхню двосторонню суперечку про ціну газу, а тодішній президент Ющенко відвідував європейські столиці, шукаючи політичної підтримки в тому, що Київ називав газовим шантажем.

Газова війна завершилася, коли Юлія Тимошенко в Москві підписала з російським прем’єр-міністром Владіміром Путіним угоди, які передбачали нову формулу розрахунків за газ - і європейські ціни на поставки природного газу.

Реакція на вердикт Тимошенко від її колеги з російського боку на переговорах 2009-го надійшла невдовзі після заяви МЗС Росії, у якій звертають увагу на антиросійський "підтекст" вироку пані Тимошенко, як і на те, що ухвалені за її уряду газові контракти - дійсні.

Владімір Путін, який перебував з візитом у Китаї, заявив, що взагалі не розуміє, чим український суд аргументує вирок 7 років, адже Тимошенко, за його словами, тоді нічого не підписувала.

Не лише в Тимошенко справа...

Професор права лондонського City University, експерт з питань газу й енергетичної безпеки Алан Райлі сказав bbc.ua, що газові контракти 2009 року і справді є "винятково невигідними" для України, але він вважає, що Юлія Тимошенко вже поплатилася за них, серед іншого, поразкою на президентських виборах 2010 року.

На думку професора Райлі, Європейський Союз має пов’язувати укладення з Україною угоди про зону вільної торгівлі не зі справою однієї Тимошенко, а з явищем - верховенством права, яке охоплює свободу судової влади від політичного тиску чи кон’юнктури.

"Весь цей фурор довкола справи Тимошенко має фокусувати, а не відвертати увагу ЄС від ширших проблем із верховенством права в Україні, його треба утверджувати, бо інакше жодна угода про зону вільної торгівлі не зможе діяти. Інше питання, підписані угоди справді невигідні. Але їх не можна розглядати, не беручи до уваги загальної "туманності" ринку газу в регіоні" , - сказав професор Райлі в інтерв’ю bbc.ua.

Він вважає, що до пакету двосторонніх документів, які готуються в межах переговорного процесу між Україною і ЄС, треба додати окрему "правову" угоду. Інакше, за його словами, не буде механізмів для забезпечення дієвості цих угод.

Дорога до ЄС - чи до нового ЄвразеС?

Напередодні виголошення вироку в справі Тимошенко в Києві пролунали думки, що без перспективи членства у ЄС угода про асоціацію взагалі може не бути ратифікована Верховною Радою. Таку тезу озвучив голова парламентського комітету із закордонних відносин Леонід Кожара, депутат від Партії регіонів.

Попри передчасність прогнозів про ратифікацію угод, які ще не підписані, заява стала нагадуванням про маневрування української влади на переговорах із ЄС, з одного боку, і спробах переглянути газові контракти з Росією, з іншого.

Щоразу, коли виникають труднощі на лінії Україна-ЄС, із Росії лунають заяви, які сприймаються - і подаються на переговорах із європейцями - як чергова спонука: чи то вступити до Митного союзу, чи створювати на пострадянському просторі Євразійський союз. Час появи таких заяв невипадковий, каже британський експерт Ендрю Вілсон.

"Час появи статті Путіна в газеті "Ізвестія" мав подвійне значення. Це початок процесу вироблення його зовнішньополітичної програми перед виборами, але це також альтернативна пропозиція, призначена передусім для України після саміту Східного партнерства, - каже експерт і додає, що коли Путін повернеться в крісло президента, то в нього розв’яжуться руки для просування його улюблених персональних проектів, дарма реалістичні вони чи ні.

За двома зайцями

Євразійський союз - один із таких проектів, вважає Ендрю Вілсон, але висловлює сумніви в його привабливості для України: "Все вказує на те, що досі Україна тяжіла до пропозиції ЄС, а не до російських загравань. Але проблема в тому, що Україна традиційно намагається "всидіти на двох стільцях", і це поле для маневрування в неї швидко зменшується".

Алан Райлі з лондонського City University теж вважає ідею Євразійського союзу малоперспективною для України: "Я вже втомився рахувати ініціативи ще президента Путіна, а тепер прем’єр-міністра і невдовзі знову президента, спрямовані на інтеграцію в межах колишніх радянських республік, що висувалися, оформлялися і нічим дієвим не завершувалися. Здається, таких проектів було 7, але я можу помилятися. Угода про зону вільної торгівлі з ЄС набагато привабливіша".

Леонід Тупчієнко, директор базованого в Києві Інституту глобальної і регіональної безпеки, на прохання bbc.ua прокоментувати, чи пропозиція Путіна може бути альтернативою для українського бізнес-середовища, теж відповів заперечно: "Думаю, що ні. Олігархи, які вибрали не тільки місце проживання, а й перспективу свого капіталу, – вони вже в Європі... І це нівелює трохи українську ситуацію в очах Європи. Вони, олігархи, активно будуть тиснути на президента".

Євроінтеграція: пацієнт не безнадійний

Попри гостроту заяв, які пролунали у вівторок з Європи щодо вироку Тимошенко, експерти вважають, що поле для маневру в України зберігається. За словами Аманди Пол, усе залежатиме від того, якою буде розв’язка в цій справі.

Вона каже, що влада в Києві недооцінює загрозу зриву переговорного процесу з ЄС щодо обох угод, але надія ще є: "На 100% важко прогнозувати, чи ці угоди будуть ухвалені і підписані в грудні. Бо всередині ЄС існує поділ щодо України, але ще багато тих, хто вважає, що не треба переривати процесу, бо в такий спосіб зберігатиметься механізм впливу на Україну. Моя особиста думка полягає в тому, що угоди ще можуть бути підписані, але ситуація дуже серйозна... Висловлюючись образно, Україна зараз - "на лаві смертників", але остаточного рішення ще немає".

Брюссельський експерт вважає, що Україні треба будь-що тримати зв’язок з європейськими інституціями, а президентові Януковичу - обов’язково поїхати до Брюсселя для особистих зустрічей з функціонерами ЄС.

Щоправда, додає Аманда Пол, показником обурення європейців може стати ситуація, коли через наполягання партнерів БЮТ у групі Європейської народної партії запрошення пану Януковичу до Брюсселя буде відкликане.

Бі-Бі-Сі