Європейські видання продовжують аналізувати останні події в українській політичній кризі. Вихід із глухого кута оглядачі вбачають в адресних санкціях та дострокових виборах.
Влада близька до краху
Британська The Guardian опубліковала статтю, у якій задається питанням стратегічного курсу України та занурюється в аналіз першопричин масових протестів. “Хвороба президента Януковича у дні конфлікту, неодмінно, лише підігріває спекуляції щодо початку вирішальної боротьби за владу та того, що влада Януковича як ніколи близька до повалення. Хай яким буде завершення, Янукович вже не зможе відновити свої владні позиції.
Непросте питання
Перед Україною та її сусідами постало непросте питання. Чи буде знайдено політичний процес, який дозволить українцям зробити вільний вибір щодо визначення уряду та національного курсу без занурення у внутрішній безлад та зовнішнього (що на практиці, передусім, означає російського) втручання? Українська політика набагато складніша за “проросійський” та “прозахідний” поділ, як це часто подають. Але має бути узгоджено шлях до проведення дострокових виборів”, – переконана The Guardian.
Європейський елемент
Ці думки поділяє швейцарська Neue Zurcher Zeitung. “Протести на Майдані, які багато зарубіжних медіа подають з атрибутом “прозахідні”, насправді вже давно є протестами проти свавілля держави та водночас за такий суспільний устрій, де громадянські права діють не лише на папері. Європейський елемент тут присутній тому, що учасники протестів не можуть собі уявити те, що справді демократичний устрій може постати в Україні, якщо вона залишатиметься з дедалі більш авторитарною владою в орбіті Росії”, – аналізує газета.
Продовжувати тиск
Оглядачі берлінського видання Dіe Tageszeіtung зазначають, що скасування скандальних законів 16 січня недостатньо для врегулювання ситуації і теж згадують дострокові вибори. “Опозиція в жодному разі не має вдовольнятися останніми поступками з боку влади. Це означає: потрібно продовжувати тиск і мирним шляхом наполягати на виконанні досі невиконаних вимог: надання амністії затриманим противникам влади, вимагати відставки президента Януковича, а також якомога скорішого проведення дострокових виборів. Усе інше можна вважати зрадою. В першу чергу щодо учасників протестів”, – вважають німецькі спостерігачі.
Янукович йти не збирається
Брюссельський онлайн-портал EuObserver переконаний, що “українські лідери довели державу до межі громадянської війни, перш ніж погодитися на дрібні поступки. Янукович, незважаючи на те, що протести розгортаються передусім довкола його особи, схоже, всерйоз збирається залишитися при владі. Тоді, коли Сполучені Штати, як мінімум, застосували адресні візові санкції, ЄС не продемонстрував бажання піти навіть на такий крок”, – критикує EuObserver.
Санкції не на часі
Мюнхенська газета Süddeutsche Zeitung розмірковує над ефективністю візових санкцій та замороження рахунків українських посадовців. “Вони можуть бути ефективними. Можливо, серйозність такої загрози посилить тріщини у владному апараті Януковича. Водночас видається, що останніми днями в ЄС ця перспектива відійшла з порядку денного, рівно як і бажання Януковича йти назустріч опозиції”, – впевнений автор статті.
Запізнілі поступки
Ше кілька тижнів тому відставка уряду та пропозиція опозиції очолити уряд були б позитивно сприйняті протестувальниками на київському Майдані Незалежності, пише Economist. Однак зараз людей на барикадах такий крок вже не влаштовує.
Похмурий Майдан
У силове протистояння втягнулися тисячі протестувальників, злих як на Януковича так і на опозицію. На Майдані атмосфера стала більш військовою та похмурою. Чоловіки, що охороняють барикади, мають захисні каски та дотримуються військової дисципліни. Гасло, яким протестувальники вітаються один з одним – “Героям слава, смерть ворогам!” – звучить дуже серйозно”, – пише Economist. Янукович постав перед справжньою революційною ситуацією, – підсумовує видання.
Армія активізується
Міністерство оборони України після кількох місяців начебто нейтралітету, опублікувало заяву, де засуджує антиурядові протести та захоплення адміністративних будівель, пише New York Times.
“У заяві міститься підтримка президента Віктора Януковича та його зусиль розв’язати кризу. Військовослужбовці Збройних Сил та Внутрішніх військ вважають силове захоплення урядових будівель неприйнятним”, – пише газета.
Можливу роль армії у придушенні акцій громадянської непокори підтверджує колишній міністр оборони Анатолій Гриценко, який зараз є членом опозиційної фракції Батьківщина. За його інформацією, офіцерам армії пропонують підтримати президента або писати заяву на звільнення, пише New York Times.

Вихід є
Останніми днями влада президента Януковича значно послабилася і він як ніколи близький до відставки, вважає британська Guardian.
Президент був змушений прийняти відставку свого давнього союзника, прем’єр-міністра Миколи Азарова, відкликати “драконівські” закони, спрямовані проти протестувальників, і погодитися на амністію для заарештованих мітингарів, продовжує видання.
Несподіване оголошення про те, що президент пішов на лікарняний через хворобу, посилило чутки про жорстку боротьбу за владу, яка наразі точиться і яка може призвести до його падіння, вважає газета.
Пану Януковичу вже не вдасться відновити свої позиції, які він утримував з часу обрання президентом 2010 року, бо ситуація зайшла занадто далеко. Він керує країною, доведеною до банкрутства корупційним оточенням президента, олігархами-мільярдерами та втручанням Росії, вважає Guardian.
Видання вбачає вихід у дострокових виборах і зазначає, що Євросоюз, а не Росія, має зайнятися численними потребами України.
Під офісом Ахметова
Українці у Женеві посилюють тиск на українського мільярдера Ріната Ахметова, повідомляє швейцарська La Tribune de Geneve.
Близько 30 прихильників київського Євромайдану пікетували женевський офіс компанії СКМ пана Aхметова, бо знають, що подальше існування режиму Януковича значною мірою залежить від підтримки олігарха, зазначає видання.
Мітингарі, більшість із яких – швейцарці українського походження, скандували лозунг “Женева приймає брудні гроші!”.
Відповідаючи на критику, один з керівників СКМ Джок Мендоза-Вілсон заявив, що група розвиває свою діяльність у суворій відповідності з міжнародними нормами і стандартами у боротьбі з корупцією.
Після Сочі
Противники президента побоюються, що Росія посилить тиск на Україну після лютневої олімпіади в Сочі, зазначає видання.
“Як тільки згасне олімпійський вогонь, Росія може знову винести українське питання на порядок денний як першочергове”, – пише газета.
Володимир ШАРОВ