2

Лопата для супостата

По-перше, дурять. Такого снігу у березні справді не пам’ятають старожили. А в січні дуже навіть пам’ятають, хоча б три роки тому.

По-друге, площа Києва становить 835,5 квадратних кілометрів. Снігу за добу випало 50 см, тобто 1 кубометр снігового покриву на 2 кв. м площі. Один кубометр снігу (не ущільненого) важить 65 кілограмів, тобто виходить 27,2 млн. тон.

Насправді мільйони кубометрів були заявлені для того, щоб шокувати обивателя і виправдати безпорадність. Прибирати сніг у парках і скверах ніхто не вимагає, а те, що на дорогах — це рівно 2% території міста. У влади, схоже, і сніг іде з непоганим «відкатом».

Реально розгребти треба було не більше ніж півмільйона тон, що, звичайно, теж чимало. Однак, у перші три дні з початку масштабної хурделиці, сніг з міста вивозили аж 50 вантажівок (при тому що в Києві їх сотня тисяч)! Такими темпами сніг з доріг можна не вивезти до наступної зими. Де їздили ці автомобілі, стало зрозуміло після того, як розчищеною виявилася дорога на Конча-Заспу і Межигір’я. Азаров, схоже, щось знав, коли погрожував після парламентських виборів: «Кияни ще пожалкують, що нас не вибрали»...

А може самому Миколі Яновичу ще доведеться пошкодувати за свої слова?

Іншим, не таким щасливим киянам Попов заявив, що «криза триватиме ще тиждень». Голова КМДА просто провидець! Криза триватиме якраз до прогнозованого синоптиками потепління. Пацани сказали, що криза мине за тиждень — пацани «зробили»: піде дощ і все змиє.

За твердженням Попова, кількість машин для вивезення снігу передбачається збільшити, уклавши угоди з приватними підприємствами. Виникає питання: чому цю угоду не було підписано до снігопаду?

Відповідь очевидна. Значно легше брати побори з бізнесу, оренди, продажу землі й комунального майна, носити хабарі старшим товаришам, аніж працювати.

Винних нема, і при цій владі не буде. Хоча, в Азарова завжди знайдеться відповідь — у всьому завжди винні «папєрєднікі», які спеціально наслали безліч снігу!

Якби місто почали вчасно прибирати, а міліція вчасно припинила пускати транзитні фури в Київ, все було б добре. У влади є чудова можливість продати парк своїх «членовозів», а на отримані гроші придбати чи орендувати відповідну кількість техніки, необхідної для Києва, а не для чиїхось високоповажних сідниць.

А ще ж можна було задіяти спеціальну інженерну техніку, яка наявна майже в кожній військовій частині. Що, немає пального? Чи вже немає техніки? Що ж це за Головнокомандувач такий, що не здатний користуватися армією та боїться підняти військових на подолання снігових заметів? А якщо завтра ворог нападе, хто Батьківщину захищатиме? Знову добровольці?

Щоб бути справді владою, треба думати наперед. А зараз найбільше слід думати про те, що засвітить сонечко, розтане сніг, і ЗМІ дружно напишуть (а влада прочитає) про греблю Київської ГЕС і підтоплення лівого берега.

Але є й позитиви. На вулиці дійсно дуже гарно після снігу. Люди подобрішали, посміхаються, допомагають один одному — а це дуже корисно.

По-друге, всі побачили, що влада — мильна бульбашка. Пшик — і нема. У країні безвладдя, так звані вищі чиновники вміють тільки красти. Столиця залишена напризволяще, а можновладці — на стадіоні.

Люди побачили, до чого призводить засилля «донецьких» і «макіївських» «професіоналів» та відсутність у Києві СВОЄЇ (обраної киянами) влади. Здається, вже час міркувати, що робити після цієї влади, а то знову все впаде як сніг на голову...

Бо невже після всього цього «роздовбайства» знайдеться бодай один киянин, який проголосує за нинішню владу?

Остап ХАРЧЕНКО