5

Ви бидло!?

Я згоден з кожним словом цих рядків написаних Тарасом Шевченком. А після останніх подій хочеться крикнути: «Люди, ви бидло! І заслуговуєте на те, як живете і як з вами поводяться».

Кілька днів тому була опублікована моя стаття про проблеми в дитячому садку №14 міста Рівне. Ситуація, яка там склалась – типова для садочків і шкіл не тільки Рівненщини, а й всієї країни. Та це не означає, що потрібно мовчати та терпіти, бо якщо не намагатись виправити ситуацію, то вона такою буде завжди.

Кілька мам з того садочку спробували, а я висвітлив цю спробу. Кілька днів у «Фейсбук» точилась жвава дискусія. Дехто пропонував докази і матеріали з інших шкіл і садочків, щоб дати проблемі якнайширшу публічність.

Та вже за кілька днів мені зателефонував один з тих, хто обурювався і обіцяв дати докази, і довго пояснював, чому він зараз цього зробити не може.  Його моральність в тому, що він сам не протестував проти ситуації і ніби буде непорядно оприлюднювати через ЗМІ. Але коли дитина закінчить школу, пообіцяв співрозмовник, то він звісно дасть всі квитанції і документи. Як на мене, це просто інша модифікація української філософії «моя хата скраю».

Але найбільше вразило інше. З дітьми тих батьків, які спробували розібратись з тим, куди йдуть гроші в садочку №14, тепер не граються інші діти (!!!). Навряд чи малята читали мою статтю. Думаю, що їх мультфільми та солодощі сьогодні цікавлять більше, ніж корупція та зловживання. Знаю, бо в самого син ходить в дитячий садочок.

Значить їм хтось пояснив, що з цими дітками не потрібно гратись. Але хто: виховательки, няні чи нашугані батьки? Насправді це не має жодного морально значення. Хто б це не зробив – це непорядно і підло. І чомусь мені здається, що за це має бути якась кара. Зрештою, особисто я вірю, що будь яке зло заподіяне людині (а тим паче дитині) рано чи пізно повернеться до того, хто це зробив.

А всім тим, хто любить справедливість на словах у розмовах з рідними за столом раджу почитати Шевченка. Як би для вас образливо це не звучало, але ті слова, на початку цього тексту – про вас. Не виключено, що колись ви чи не дай Боже ваші діти, опиняться на місці тих, з ким сьогодні «не граються» інші. І не обурюйтесь, коли хтось назве вас – лякливе бидло.

Олексій КРИВОШЕЄВ