3

Нелюди вночі: невідомі здійснили напад на Стрітенську церкву

Звістка про це дійшла в комісію Київради з питань культури та туризму парафіяни Стрітенскої церкви, повідомляє прес-служба голови комісії Олександра Бригинця.

За словами Отця Сергія - настоятеля каплички, яка знаходиться на згаданій території, ЖЕК, до якого відноситься територія відбудови, та КП «Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт», яка проводить роботи, заявляють, що не мають до цього ніякого відношення.

На місце подію був викликаний наряд міліції.

«Я знову звернувся до О. Попова з вимогою зупинити злочинні дії щодо захоплення території Стрітенської церкви, а також до міліції з вимогою провести розслідування та покарати винних у зломі паркану та зазіханні на територію храму», - розповів Бригинець.

Депутат нагадав, що 26 квітня 2012 року на Львівській площі вже відбувалась спроба захоплення території, де відбудовується Стрітенська церква: невідомі зламали паркан, спробували засипати виритий для будівництва котлован, парафіяни протестували проти цього, на одного з протестуючих технічний транспорт здійснив наїзд. Тоді О. Бригинець направив відповідний депутатський запити до начальника ГУ МВСУ м. Києва О.Крикуна, але відповіді до цього часу не надійшло.

Як відомо, церква Стрітення Господнього - єдиний храм, закладений в часи Київської Русі, який ще може бути відбудований в Києві, і на відновлення якого рішенням Київради передбачено кошти. Була закладена Ярославом Мудрим, кілька разів перебудовувалася, поки не була знищена більшовиками в 1934 р.

Стрітенська церква є особливою ще й тим, що на відміну від деяких інших церков, які будувалися і з часом зникали, завжди була на Львівській площі, про що свідчать київські мапи майже усіх історичних періодів України.

Довідка NU:

Стрітенська церква займала вигідне острівне положення на стику вулиць, виконуючи роль містобудівної домінанти.

Розписи останнього цегляного храму звершував побратим Т.Г.Шевченка - Іван Максимович Сошенко, видатний український художник та педагог. Існує переказ, що Т.Г.Шевченко також приклав свою малярську руку до розписів Стрітенської церкви, провідуючи І.М.Сошенка у липні 1859 року.

Радянська влада зареєструвала парафіяльну громаду у липні 1920 р. 19 липня 1923 р. сталося диво оновлення позолоченої бані дзвіниці та розписів храму; ця подія викликала роздратовані відгуки у радянській пресі й навіть фейлетон Остапа Вишні. У 1920-х роках храм передали обновленській ("синодальній") громаді.

На початку 1934 р. він ще залишався діючим, але невдовзі був закритий і знищений (взірваний) у зв'язку з "планами реконструкції Львівської площі".