3

Старі вади нової електрички

Навести остаточний лад пообіцяли за місяць. Але згадуючи історію зі швидкісним трамваєм, люди цим словам віри не ймуть.

Новий вид транспорту має полегшити пересування містом. Адже в заторах марно витрачаються час, гроші та нерви. Як і більшість киян, мешканці Солом’янки стикаються з цією проблемою щодня. Вдень проїхати Чоколівським проспектом, Індустріальним шляхопроводом чи Повітрофлотським проспектом майже неможливо. Здавалося б, жителям району із запуском міської електрички пощастило найбільше: третина станцій розташована на їхній території. Утім, не знаю, чи радіти, чи плакати. Кількість недоліків величезна. Окрім незавершеного ремонту влада не дуже потурбувалася, щоб люди завчасно дізналися про нову можливість пересуватися містом. Витрачено великі гроші, а ефекту — нуль. Потяги ходять майже порожні. В день запуску міської електрички ми за власною ініціативою вирушили в подорож.

Якщо Караваєві дачі, Київ-Волинський, Північна платформа центрального вокзалу і так були готові прийняти міську електричку, то станцію Борщагівську реставрували. Перше, що впало в око — відсутність жодного покажчика, що повідомляв би про початок руху наземки. Бильця на сходах, що ведуть на платформу, пофарбовані лише наполовину. До каси досі не підведено електрику — касир рахує здачу наосліп. Саме приміщення чомусь розташували далеко від місця зупинки потягів, через що люди вимушені бігати туди-сюди. Сумну картину вінчають турнікети, які не працюють…

Потяги, хоч і виглядають новими, але це лише реставрація старих електричок. У них скрегочуть гальма, погано відкриваються двері.

На маршруті багато платформ, де був здійснений лише символічний ремонт. Зокрема, на станції Вишгородській свіжим гудроном позаливали великі тріщини на платформі. Навіть вивіску з назвою не міняли.

На станції Дарниця біля розкладу руху потягів — постійний мітинг. Ніхто в перший день не пояснив людям, що потяги рухаються одночасно в обидва напрями, але з різних платформ. При цьому каси розташовані лише на одній з них… І знов-таки навколо обмаль покажчиків, що допомогли б орієнтуватися… Люди збиті з пантелику ще й тим, що, за розкладом, електрички ходять і по вихідних, а насправді це лише плани на майбутнє. Нині користуватися цим транспортом можна тільки в будні — й то лише у години пік зранку та ввечері.

Окрім безладу з розкладом, розчарування додає швидкість руху потяга. Замість обіцяних 50 хвилин, електричка із зупинками робить кільце за годину двадцять п’ять.

Отже, все це викликає багато питань. Зокрема, чи мають платники податків радіти з того, в який спосіб витрачено 200 млн грн? Адже жодного капітального будівництва для запуску електрички не велося, нових потягів не купували, а ремонт зробили поверховий — і той вчасно завершити не змогли. Дивує невелика кількість людей, що вирішили скористатися вигодами нового міського транспорту. Тільки після запуску наземки чиновники кажуть, що вивчатимуть попит населення на цей вид транспорту… А чому цього не зробити раніше? Чому не було проведено належної інформаційної кампанії? Чому не підготували зручні підходи до станцій, зокрема на Лівобережній платформа розташована між гаражами, і щоб її дістатися, треба стрибати через рейки.

Таких «чому?» більше ніж достатньо. Тому, мабуть, нікого не здивує, якщо згодом, за наслідками цього будівництва будуть порушені кримінальні справи, як це сталося після запуску швидкісного трамвая.

Довідка

Київська міська електричка — лінія міського електропотяга, що проходить по кільцю завдовжки 50,8 км. На маршруті — 14 зупинок: Дарниця, Лівобережна, Троєщина, Київ-Петрівка, Зеніт, Вишгородська, Сирець, Рубежівський, Борщагівка, Київ-Волинський, Караваєві дачі, Північна, Видубичі та Лівий берег. Вартість проїзду — 1,7 грн.

Оксана ЧЕРНОБРИВЕЦЬ