6

Ми підтримуємо журналістів ТВі, тому що самі через це пройшли (оновлено)

Причина - величезне бажання представників провладної партії за рахунок місцевого телеканалу проводити в новинах політичну агітацію «свого» кандидата і «своїх» досягнень. Наша відповідь, про те, що ми хочемо працювати за Законом, спровокувала зміну керівництва на комунальному підприємстві і, як результат, я і моя колега приймаємо рішення написати заяву (ще одна журналістка до нас приєдналася пізніше).

У заяві ми вказали і причину звільнення: «у зв'язку з неможлівістю здійснювати свои професійні обов'язки згідно норм и стандартів журналістської етики».

Жінка, яка його підписала (не можу назвати її директором), погодилася прийняти документ в такій формі, тому що відразу після нашого звільнення отримувала місце в газеті, робота в якій їй зрозуміліше і ближче. Швидше за все, стався обмін за домовленістю: вона робить так, щоб звільнилося якомога менше співробітників, а в якості компенсації переводом пішла працювати в газету. Ну, а їй на зміну призначили одесита, який виконував обов'язки тільки на період виборів.

Чому ми не прийняли рішення боротися? Телестудія, на якій ми працювали, має комунальну форму власності. Засновник - Южненська міська рада. Велику частину фінансування підприємство отримує з місцевого бюджету. Логічно, що наше небажання приймати умови влади автоматично позначилося б на фінансовому становищі телестудії. Такі випадки в історії підприємства, на жаль, були. Так, і в самому колективі завжди знайдуться люди, які готові прийняти навіть самі неприйнятні умови - заради власного спокою, або вигоди, або просування по кар'єрних сходах. Святе місце порожнім не буває. Так воно і сталося.

Звичайно, були і ті, хто прийняли позицію байдужості. Про них багато писати не хочеться. Перебуваючи у владних структурах, їм, напевно, зручніше було мовчати. Їм має бути найгірше - адже вони не з ними, не з нами. Наодинці з власними страхами і переживаннями.

Чи легко було нам прийняти рішення про звільнення? Я пропрацювала на каналі з дня його заснування - 15 років. Роботу за фахом в місті з населенням 30 тисяч знайти нереально. Так, і сусідня Одеса в журналістиці давно вже стала на шлях політичної пропаганди - різниця тільки в кольорах та особистостях. Ми пішли в нікуди. Потрібно було приймати таке рішення, щоб, не втративши професійні навички, ми змогли далі продовжувати працювати, не піддаючись впливу із зовні.

Перше рішення, яке ми прийняли, було політичне - в умовах передвиборної компанії складно було знайти інший варіант. Ми вирішили допомагати кандидату в народні депутати Ользі Герасим'юк. Тут, звичайно, не останню роль зіграло і те, що Ольга Герсімьюк журналіст, а професійна солідарність має величезне значення.

Що далі? Сьогодні ми зареєстрували громадську організацію «Южненське Незалежне Інформаційне Товариство "Дія Слова"» (скорочено «ЮНІТ «Дія Слова»). Паралельно створили міський сайт, який працює вже майже три місяці.

Але це не головний підсумок. Найголовніше - це те, що створювати підприємство з нуля, нам допомагало дуже багато хороших людей. Нас підтримали наші близькі, знайомі, друзі, колеги. Підтримку отримали навіть від тих людей, від яких цього не очікували. Ми всім дуже вдячні. Хороших людей виявилося набагато більше, ніж тих, хто готовий заради власної вигоди або страху зрадити, змовчати, сховатися.

У міжнародний День свободи преси хочеться публічно висловити підтримку колегам, які звільнилися з телеканалу ТВі. Я впевнена, що сьогодні таких як ми не 3, навіть не 33, а 333 000. Разом ми можемо реалізувати найбожевільніші, на перший погляд, проекти. Будь-то громадське ТБ, Інтернет-телебачення або online-видання - все це під силу людям, які не готові обміняти професію на служіння.

Тримайтеся колеги! А ми приймемо ваші рішення і при необхідності надамо всіляку підтримку.

Ольга ГОДОВЕНКО