3

Останній «Український вибір»

Так, «Український вибір», це дітище Віктора Медведчука, яке, як зазначають експерти, покликане реалізовувати інтереси Росії в Україні. Структури «УВ» почали з’являтись й на Рівненщині. Цікаво, що за цими структурами стоять ті, хто раніше представляли в області «патріотичний» політичний табір.

Для кого «Український вибір»?

Повернення Медведчука у велику політику в березні минулого року наробило чимало галасу у політичному та навколополітичному середовищі. Більший фурор могло б здійняти хіба що балотування екс-премєра Павла Лазаренка на парламентських виборах.

Але Медведчук одразу ж почав запевняти: йти в парламент він не збирається. Головною метою «Українського вибору», зазначеною в маніфесті організації, вказана «розробка та ухвалення закону «Про всеукраїнський та місцевий референдум за народною ініціативою». Сам закон був прийнятий наприкінці минулого року. Здавалося б, «програмна» мета організації виконала, але інтенсивність розкрутки «УВ» аж ніяк не зменшилась. Навіть навпаки: у ЗМІ дедалі частіше цитують Медведчука і все частіше звучать посилання на його «Український вибір». На місцях почали активно створюватись структури організації. Фінансування на які, м’яко кажучи – не шкодується.

На перший погляд незрозуміло, навіщо Медведчуку витрачати таку кількість грошей на рекламні площини, присутність у засобах масової інформації та створення структури. Але це лише на перший погляд. Закон про референдум, це лише звено в ланцюгу цілої системи, завданням якої є «федералізація» України . Що в нинішній непростій економічній і політичній ситуації фактично дорівнює розвалу країни. Федеральний устрій сам по собі не є чимось страшним. Він успішно функціонує в тій же Німеччині. Однак в ситуації існування протиріч і непорозумінь між різними частинами України (схід-захід, центр-південь і т.д.) це може призвести до загострення сепаратиських настроїв в елітах та остаточного руйнування й так слабких «швів» між регіонами.

Ще однією метою проекту «УВ» ймовірно є реалізація схеми Медведчук - Президент. Аналітики вже давно говорять про те, що Москва, м’яко кажучи, незадоволена Януковичем. Росія не отримала того, що очікувала після приходу біло-блакитних до влади: Україна не вступила в Митний союз і ЄврАзЕс, російський бізнес не отримав бажаного доступу в економіку країни та Газпром так і не зміг встановити контроль над українською ГТС. В цій ситуації вочевидь Путін вирішив більше не робити ставку на представників української еліти і доручив реалізацію плану людині перевіреній і близькій – рідному куму Віктору Медведчуку.

Не вдаючись у подробиці, висловлю власну думку. Реалізація плану остаточного повернення України в орбіту Росії виглядатиме скоріш за все так:

• на осінь призначається референдум щодо державного устрою і нової Конституції (його результат, враховуючи вміння «правильно рахувати» не важко спрогнозувати);
• на виборах Президента, спираючись на російськомовний електорат східної і південної України (та знову ж таки вміння «правильно рахувати» голоси) перемагає Віктор Медведчук;
• далі, реалізація сценарію Білорусі.

Ні, Україна формально не втратить незалежність. Країна стане сателітом, ресурсно-сировинним придатком Росії. Економіка буде взята під контроль російським бізнесом, а політичні і силові структури – підконтрольними Кремлю людьми. Частково, це вже можна побачити зараз. Але це все в майбутньому і на загальноукраїнському рівні. А що ж відбувається у нас на Рівненщині?

«Солдати Ющенка» дезертирували до Медведчука

На Рівненщині за розбудову місцевих структур «Українського вибору» взявся Михайло Бузинарський (досьє читайте тут). Родом з Донецька, на Рівненщину він потрапив за часів керівництва областю покійного Василя Червонія. Тоді пан Михайло керував приймальною Президента в Рівненській області. Пізніше став соратником Віктора Матчука (досьє читайте тут) в обласній організації партії «Наша Україна». Тепер Бузинарський змінив помаранчевий табір на бойові ряди «Українського вибору».

Нещодавно в своєму Фейсбуці Михайло Бузинарський розмістив фото місцевої команди «УВ». Побіжно проаналізувавши склад команди можна зробити висновок, що до становлення проекту Медведчука на Рівненщині долучились дехто з місцевої політичної еліти. Так серед членів місцевих осередків «УВ» можна побачити Олега Буздугана (на фото другий зліва) зі Здолбунівщини, який є близьким до депутата Рівненської міської ради Тараса Максименка (досьє читайте тут). Цікаво, що пан Олег є членом партії партії «Фронт змін», яку колись очолював Тарас Максименко. Сам же Тарас Анатолійович вже давно має дружні стосунки й з Михайлом Бузинарським.

Також серез активістів «УВ» можна побачити екс-голлову Млинівської РДА, колишнього нашоукраїнця та екс-єдиноцентриста (на фото шостий зліва) Сергія Тимчаюка (досьє читайте тут) . Варто зазначити, що пана Сергія пов’язують дружні і навіть родинні стосунки з іншим депутатом Рівнеради Сергієм Паладійчуком (досьє читайте тут). Кажуть останній доволі активно долучився до створення структур «УВ» на Рівненщині делегуючи до організації близьких до себе людей.

Загалом на фото представлено багато вихідців з «Нашої України». Тут можна побачити Михайла Процюка (на фото ліворуч), який колись був одним з керівників «НУ» в Гощанському районі. Його вважають підконтрольним екс-голові Гощанської РДА, а нині начальнику рівненського міського управління освіти Василю Харковцю (досьє читайте тут).

Тут же екс-керівник виконкому дубровицької «Нашої України» Федір Пінчук (четвертий з права). Також тут і екс-голова «НУ» з Дубровиці Григорій Дежнюк (на фото третій з права). Та й решта присутніх на фото, у різні часи, були близькі до партійних структур «Нашої України» та «Фронту змін», а точніше до місцевих лідерів цих партій.

Судячи з інтер'єру, засідали рівненські активісти "Українського вибору" в боулінг-клубі "Турбіна", що на проспекті Миру в обласному центрі.

Яке б завдання не стояло в проекту Віктора Медведчука, все таки дивно бачити серед активних розбудовників «Українського вибору» тих, хто довгий час був приналежний до політичних партій націонал-демократичного спрямування. Дивно хоча б тому, що ці люди нині працюють на людину, яка наприкінці правління Президента Леоніда Кучми асоціювалась виключно з цензурою та застосуванням адмінресурсу. Проти цього тоді виступали нинішні провідники «УВ». Вони, схоже, зробили свій вибір і вони наближають той час, коли громадяни України муситимуть робити свій важливий вибір.

Можливо останній в новітній історії України.

Максим КРИВОНІС