4

Золота сесія хабарників

Зимова сесія. Ця «гаряча» пора перших життєвих випробувань зазвичай супроводжується нервовою біганиною за конспектами лекцій, дочитуючи, згадуючи та намагаючись зробити все вчасно. Цьогорічна сесія не мала ні чим відрізнятись, якби не одне «але».

У звичний перебіг подій втрутилась велика політика. Ви можете спитати, яким чином поєднані вибори до Верховної Ради України і будні рядового студента. Проте зв’язок досить тісний.  В студентські роки мені, як і будь кому в наш нелегкий час, доводилось мати справу із такими явищами як хабарі за залік чи за екзамен. Не буду зупинятися на питанні моральності цього явища, адже для його викорінення потрібні роки. Проте, цьогоріч питання хабарництва у ВНЗ постало особливо гостро, і торкнулося навіть тих студентів, які не мають проблем із навчанням. А причиною всьому — бажання викладачів додатково наживитися.

Під час виборчої кампанії більшість політичних сил охоче співпрацювали, долучали до своєї роботи саме молодь (роздача листівок, участь в акціях і мітингах). При цьому слід відмітити, що більшість студентів співпрацювали із політичними силами, виходячи із власних політичних переконань. Відповідно зиск від такої співпраці був для обох сторін.  Партії отримали дієвих активістів, а молодь — компенсацію затраченого часу та можливість самореалізації.

Вибори пройшли, кожен отримав те що хотів. Але тут починається найцікавіше…

Викладачі кіровоградських ВНЗ починають масово вимагати хабарі, ставлячи подекуди ультимативні вимоги: або плати, або відрахуємо, позбавляючи студента можливості здати сесію самостійно. Поспілкувавшись зі студентством, я відмітив один принциповий факт — поміж викладачів ходять чутки про «студентів-міліонерів», тобто таких, що за час передвиборчої кампанії заробили серйозні гроші, яких подекуди вистачить навіть на придбання автомобілю чи невеликої квартири. Не зважаючи на те, що студентство є спільнотою, що легко пристосовується до різних умов, але факт вимагання грошей навіть за пропуск одного заняття викликає в них неабияке обурення.

Якщо раніше цим в основному грішили викладачі КНТУ (вже пробачте, проте цей факт загальновідомий, не вказую на когось конкретно), то цього року флагманами стали вже представники педагогічного інституту ім. Винниченка.

Європейська система освіти, до якої ми активно прагнемо, закликає виші із розумінням ставиться до студентів, які поєднують навчання із роботою. Проте повальне вимагання грошей викладачами кіровоградських ВНЗ стало поперек горла навіть студентам, які хочуть і здатні навчатись самостійно. То може варто було б дати студентам хоча б шанс здати цю сесію самостійно, панове викладачі?