Він може дізнатись чи каже людина правду без детектора брехні; визначити деякі хвороби людини без медичної діагностики; вирахувати аноніма і навіть спрогнозувати сумісність у шлюбі: "Каліграфічний почерк може бути у людей вимогливих до себе, але вихованих в дусі покірності. Це потенційні виконавці, або я кажу раби".
Усе це Сергій Йосипович Гонгало робить завдяки знанням із графології - пізнання людської психології серез почерк. Сьогодні колишній начальник експертної служби Острозького району викладає предмети кримінально-правового циклу в «Острозькій академії», навчає азам почеркознавства студентів.
– Сергію Йосиповичу, розкажіть, як почалася ваша «дружба» з графологією?
– Все почалося із запізнення на автобус. Потрібно було згаяти час, я ходив по автовокзалу і побачив книгу Моргенштерна «Психографологія». Зізнаюсь, я з дитинства не любив читати і завжди думав, що в житті не буду багато писати. Але вже так сталося, що все життя пишу від руки. Отож, я придбав книгу, прочитав її. Згодом почав затосовувати ті знання, досліджуючи почерка друзів, знайомих і переконався, що в цьому щось є.
Якщо людина пише каліграфічно, то це або писар, або вчитель початкових класів, або безініціативна людина, яка не буде керівником. Каліграфічний почерк може бути у людей вимогливих до себе, але вихованих в дусі покірності. Це потенційні виконавці, або я кажу раби. Науковці мають жахливі почерки, бо пропускають слова, літери, коми. Вони надають перевагу тому, що вони пишуть, а не тому як вони пишуть. Якщо почерк поділити на підписи і рукописні тексти, то підпис - це те, яким ми хочемо себе показати людям, а рукописний текст – те, що ми є насправді. Чоловіки, які допомагають по господарству, добродушні,тобто позиціонують себе як жінки, і почерк мають округлий. Якщо у ньому є друковані елементи, значить людину не розуміють, вона дещо асоціальна. А ще за почерком можна визначити - логік людина чи інтуїт. Останні - представники творчих професій, перші – технічних. При виборі професії теж це варто враховувати.
– Цікаві висновки. Отже, ви почали з книги Моргенштерна і як вчились далі?
– Справа в тому, що в Україні графологія не визнана наукою. Курс графології у вузах вводить Росія, Білорусія. Я ж вчився лише за книгами, а в Україні почеркознавством нині займається лише Олександр Фармагей з Києва. З ним спілкуюсь інтернетом, а також з інститутом графології в Ізраїлі.

– Розкажіть про практичне застосування ваших знань в міліції.
– Якось до нас надійшла анонімка: «Вашу дитину викрадено, якщо хочете її побачити, принесіть мені викуп». Це було написано фломастером і за почерком я розпізнав не здорову людину. Шукали автора недовго, прийшли до нього і він зізнався, що бавиться з дитиною. Ще одна анонімка на представників влади, як з’ясувалось, була написана колишнім керівником, причому ображеним. Людина володіла досить конфіденційною інформацією, написала багато тексту російською мовою і лівою рукою. Але чим більше тексту людина пише, тим більше про себе розказує. Як казав доктор Хаус: «Усі люди брешуть». А почерк розкаже всю правду. Ось і встановили, що автор – носій української мови і правша. Коли його затримали, то вдома знайшли аркуші, на яких він тренувався писати.
За почерком може встановити не лише носія мови, а і місцевість, де він проживає. Був також і випадок з актом вандалізму у шкільній бібліотеці. Тоді діти ще і записку на місці злочину залишили. То був почерк старшокласника, але як з’ясувалось потім, писав її учень третього класу. Його мама розповіла, що йому було нудно в школі, бо в розвитку він випереджав однолітків, про що і свідчив «дорослий» почерк хлопця.
– Отже, і нездорову людину можна розпізнати по почерку?
– В Ізраїлі діагностують хворобу за почерком вже на початковій стадії, навіть спрогнозувати її можуть. Я можу діагностувати за почерком вже наявну хворобу. Наприклад, кутасті літери - це проблеми з кишково- шлунковим трактом, печінкою. Якщо з’являються овальні елементи, завитушки, людині варто звернутись до психолога, психіатра. Звивистості у почерку свідчасть про розхитані нерви. Пам’ятаю, як нам прийшов один лист і побачивши почерк на конверті, я сказав, що з психами розбиратися не буду. Коли колеги його відкрили, прочитали віддруковане на машинці повідомлення: «Всі мене вважають психічно хворим, але це не так, я вже вилікувався...» У цієї людини справді була шизофренія.

– Кажуть, що сьогодні роботодавці користуються послугами графолога для аналізу резюме претендента, написаного від руки, і тоді приймають рішення про прийом на роботу.
– Так, є такі тенденції, однак я їх не підтримую, адже в нас немає школи графології. Принцип графолога, як і лікаря, - не нашкодь. Практикуючий графолог дасть характеристику, але вирішує роботодавець. Так, якщо людина пише зв’язно, у неї логічне мислення, вона схильна до монотонної роботи. Якщо є розриви, різні літери, то монотонна робота не для неї. Якщо підпис людини нерозбіливий, вона «ховає» себе. Занадто довгий останній штрих у підпису означає, що людина не любить критики і болісно її сприймає. Маленький підпис – свідчення заниженої самооцінки. Якщо саме резюме невелике, роботавець візьме таку людину, бо на неї можна тиснути, це потенційні жертви. Мрійливі, хворобливі люди слабо тиснуть на папір, їх почерк ніби літає. У тих, хто вміє працювати і відпочивати, чергується сильний і слабкий натиск. Ось чому важливо аналізувати рукописний текст, а не сканований.
– Сергію Йосиповичу, чи можна за почерком визначити сумісність людей, наскільки підходять одне одному чоловік і жінка?
– Зверталась до мене дівчина, і я давав характеристику трьом її кавалерам. Перший – типовий зразок життя в казармі, де все чітко і за правилами. Дівчина погодилась, бо у в гостях у нього, коли не розправила рушник у ванній, вислухала цілу тираду. Другий – демонстратор, хоч і не має грошей, але постійно ходитиме по ресторанах і матиме борги. Третій почерк був невиразний, кострубатий і свідчив про компанійський характер юнака.
– І що?
– Вона вибрала третього. З ним зараз і живе.
– Чи не збираєтесь узагальнити свої знання, досвід з почеркознавства?
– Я давно збираю колекцію почерків, у мене їх 2 коробки. Загалом Острог цікавий наявністю різноманітних закладів – психоневрологічним інтернатом, психлікарнею, академію, ВПУ. Почерка з різних джерел – це потужна база для досліджень, на які поки що немаю часу.
Максим КРИВОНІС,