2

Розгін наметового табору протестувальників на Майдані є незаконним та злочинним, – правозахисники

Як відомо, увечері 18 липня 2013 року міліцейський спецпідрозділ “Беркут” на Майдані Незалежності в Києві фактично розігнав акцію протесту проти міліцейського свавілля, застосувавши силу та спецзасоби до її учасників та представників ЗМІ. В прес-службі головного управління Міністерства внутрішніх справ міста Києва стверджують, що протестувальників затримували за так зване “несанкціоноване встановлення наметів”. В Управлінні зв’язків з громадськістю МВС стверджують, що встановлення наметів під час мирного зібрання буцімто є “порушенням правил благоустрою”, правила благоустрою міста чомусь є “вимогами законодавства у сфері проведення масових заходів”, а вимоги міської та районної комунальних служб чомусь відіграють роль наказів для працівників міліції. Також в Управлінні зв’язків з громадськістю МВС стверджують, що “самовільне” встановлення наметів під час мирних зібрань буцімто є адміністративним правопорушенням.

Інститут “Республіка”, правозахисна організація-учасниця Всеукраїнської ініціативи “За мирний протест!”, заявляє, що розганяти мирні зібрання міліція в Україні не має жодного законного права. Згідно Закону “Про міліцію”, міліція має реагувати лише на кримінальні чи адміністративні правопорушення під час зібрань. Проте встановлення наметів з метою проведення мирних зібрань не є правопорушенням. Обмежити право на мирне зібрання може лише суд. Виконання вимог міської та районної комунальних служб, які перешкоджають реалзації людьми своїх прав і свобод, є перевищенням службових повноважень та незаконним виконанням злочинних наказів працівниками міліції.

Інститут “Республіка” заявляє, що жоден закон України, в тому числі й закон України “Про благоустрій населених пунктів”, не передбачає отримання ні у Київській міській державній адміністрації, ні у якій іншій інстанції дозволу для встановлення наметів з метою проведення мирних зібрань. Це підтвердив і Шевченківський районний суд міста Києва, який 19.04.2005 відмовив КМДА у задоволенні позову про заборону встановлення наметів під час проведення акції протесту (справа № 2-5899/05 р.). Суд у своєму рішенні вказав: “Суд вважає також необґрунтованими доводи заявника щодо необхідності отримання дозволу Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища КМДА на встановлення наметів, так як намети не є “малою архітектурною формою” і отримання дозволу на їх встановлення законом не передбачено”.

Згідно ст.39 Конституції України, обмеження щодо реалізації свободи мирних зібрань можуть встановлюватися лише судом. Ч.1 ст.92 Конституції встановлює: “Виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов’язки громадянина”. Таким чином, нормативно-правові акти, ухвалені місцевими органами влади, не мають статусу закону і не можуть визначати реалізацію громадянами їх прав та обов’язків, зокрема, права на мирні зібрання. Київська міська рада не є законодавчим органом, а її рішення, до яких іноді апелюють працівники міліції, не є законодавчими актами, тому Київська міська рада не має жодних конституційних повноважень регулювати питання встановлення наметів під час мирних зібрань.

Свобода зібрань в Україні гарантується ст.39 та ст.22 Конституції України, а також ст.11 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і є основоположним, невідчужуваним та непорушним правом людини та громадянина (Рішення Конституційного Суду України від 19.04.2001). Згідно Конституції для реалізації цього права не потрібно жодних дозволів чи санкцій.

Отже, встановлення наметів з метою проведення акції протесту згідно Конституції та українського законодавства не потребує дозволів.

У той же час, згідно ч.2 ст.6 Конституції України “органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів”. На працівників МВС України покладено позитивний обов’язок захищати мирні зібрання згідно українського законодавства та міжнародних угод і зобов’язань України.

Виконання явно злочинних наказів або розпоряджень, та незаконне перешкоджання організації або проведенню мирних зібрань є порушенням не тільки прав та свобод, а й є кримінальним злочином.

Таким чином розгон акції протесту працівниками київської міліції увечері 18 липня був незаконним, а перешкоджання встановленню наметів учасниками протестів з боку міліції було нічим іншим, як перевищенням власних повноважень. Такі дії міліцейського спецпідрозділу “Беркут” мають бути кваліфіковані за ст.340 (“незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій”) та ст.365 (“перевищення влади або службових повноважень”) та ст.41 Кримінального кодексу України (“виконання явно злочинного наказу або розпорядження”).

Михайло ЛЕБЕДЬ,

член правління Інституту “Республіка”