2

І сміх, і гріх: на Рівненщині нардеп та чиновники заради "показухи" зістарили селище на 300 років

Перенесений ювілей

Кілька місяців тому в селищі Клевань Рівненського району почали готуватись до визначної події - ювілею. На в’їзді в селище з’явилась брама з написом "Клевань 900", а на вулицях розпочався ремонт тротуарів.

Спочатку говорили, що святкування відбудеться 24 серпня. Пізніше, з’явилась дата – 29 вересня і навіть постанова Верховної Ради про відзначення ювілею на державному рівні. До свята мала бути випущена пам’ятна монета і поштова марка. На телебаченні – тематичні програми, а з бюджету виділені кошти на благоустрій та свято. Та пізніше все якось загальмувалось. Тротуари стоять недороблені і ніде немає інформації про дату і програму святкування. Тільки у селищній раді повідомили про те, що подія призначена на 10 листопада.

- Святкування мало відбутись до 29 вересня. Але ми його перенесли. Вже прийняте розпорядження і святкування відбудеться 10 листопада. Можливо ще щось зміниться в самій програмі. Ми визначили конкретну дату а тепер потрібно, щоб сприяла погода, - розповіла секретар Клеванської селищної ради, в.о. селищного голови Галина Лекай.

Дитячий майданчик та паркан у клеванському парку, які звели до дня святкування

Але чому все спускається на гальма, якщо є хороший привід посвяткувати. Брак коштів чи невстигання привести в порядок селище навряд чи можуть бути причиною. Вже не раз влада області і району доводила, що здатна вирішувати проблеми в авральному порядку. Коли треба… Згадайте хоча б відкриття онкодиспансеру у Рівному чи музейного комплексу у Пересопниці.

За умови анонімності, вдалося дізнатись, що тему намагаються зам’яти через… помилку в даті святкування. Нібито, чиновникам почали задавати питання фахівці: "Звідки взялась дата - 900 років?". А відповіді на це питання, як виявилось, однозначної немає.

Клеванський замок

Плюс/мінус 350 років

Тобто виходить, що хтось помилився і селище не святкуватиме цьогоріч 900-літнього ювілею? З питанням "Хто вирішив святкувати і чому перенесли свято?" звернулись до чиновників. Зателефонували до людини, яка доклала чимало зусиль до популяризації історичної спадщини Рівненщини, до заступника голови Рівненської облдержадміністрації Олексія Губанова.

— Це запитання виникло часом не тому що ваш редактор родом звідти? Насправді дещо дивне питання станом на зараз і чому ви саме в мене це запитуєте? Це питання до місцевого самоврядування, до клеванців. Особисто я зараз маю відношення до Клеваня у контексті Клеванського замку. А стосовно 900-річчя святкування я не можу вам нічого сказати. Не я встановлював і переносив дату святкування, – сказав Олексій Губанов. - Я зараз не можу зрозуміти, чому саме до мене ви з цими питаннями. Думаю, що Олексій Кривошеєв, як мешканець Клевані, і активний журналіст може більше про це розповісти. Запитайте в нього.

І ми спитали…

- Ще будучи студентом другого курсу історичного факультету РДГУ писав реферат з історії Клевані. Таке було завдання, написати роботу по історії того населеного пункту, звідки родом. Серед іншого, в обласній бібліотеці знайшов книжку "Історія міст і сіл Ровенської області", видання кінця 70-х років. Там була згадка про 1113 рік – написав це в рефераті. А коли здавав роботу, то мій викладач з історії пояснив, що це помилка і що Клевань молодша десь на три століття. Той, хто укладав книжку, помилився і зробив посилання не на ту Коливань. Потім помилка пішла "гуляти" далі. Зараз виходить ситуація, як казав хтось з видатних: "Можна увійти в історію, а можна – вляпатись". От у нас зараз є шанс "вляпатись".

Точно не пам’ятаю дату першої писемної згадки: чи то 1446 чи 1448 рік, але уявіть, що через кілька десятиліть нащадки розберуться з тим, скільки ж років Клевані і будуть сміятись над нами сьогоднішніми. Мені б хотілось, щоб моїй рідній Клевані було 900 років. Та за даними, які відомі, їй трохи менше шестисот років. І це святкування, яке затіяли, як мінімум смішне. Уявіть, до вас на 27-річчя гості прийшли вітати з 40-ка річним ювілеєм... Але ж ти розумієш: якщо ти поставиш мій коментар в статтю, то багато людей в Клевані мені, м’яко кажучи, не подякують, – сказав один з редакторів сайту "ВСЕ" Олексій Кривошеєв.

Розуміємо, що не подякують, але редактор мабуть має розуміти, що за сказане треба відповідати. Але журналіст, хай навіть з освітою історика, це не фахівець, тому звернулись за коментарем до тих, для кого історія - це робота і життя. Таким є Микола Федоришин, історик, краєзнавець, який до того ж родом з Клевані і керує культурно-археологічним комплексом "Пересопниця".

- Перша згадка про Клевань була у 1446 році. У районному відділі культури потрібно взяти довідку і відповідний документ, в якому чітко зазначається джерело. На підставі яких документів Верховна Рада приймає такі рішення? Таких гіпотез може бути дуже багато, говорити можна все що завгодно, але потрібен письмовий документ. Не можна брати "з пальця висмоктану дату", – зазначив директор культурно-археологічного центру "Пересопниця" Микола Федоришин.

Вітраж на залізничному вокзалі в Клевані

Інший відомий історик і археолог Богдан Прищепа пояснив принципи, за якими зазвичай визначають дату, від якої ведуть відлік віку населених пунктів. Розповів він і свою думку стосовно виправданості дати 1113 року заснування Клевані:

— Там є здогади, що він згадується ще в період Київської Русі, але літописних повідомлень немає. Так що говорити, що є спеціальні джерела ХІ-ХІІІ століття - немає підстав. Є один документ, називається "Список городов русскіх дальніх і ближніх", де є згадка датована ХIV століттям. Але теж сумнівно, що там згадується саме ця Клевань. Згадки, які точно стосуються нашої Клевані з’являються у Литовській добі, а це або кінець ХIV, або початок ХV століття. Зараз не можу сказати який це точно рік. - розповідає історик, голова Рівненського обласного відділення "Спілки археологів України" Богдан Прищепа. -  Є різні підходи: якщо ми опираємось на писемне повідомлення, то тоді це святкування не підтверджене ніякими писемними джерелами. Якщо ж ми будемо використовувати археологічні джерела, то тоді я можу точно сказати, що у ХІ столітті там було велике поселення. Однак археологічні джерела не мають точної дати. Все залежить від критеріїв. Коли захотіли святкувати Києву 1500 років, то взяли за основу археологічні матеріали. Але серйозні вчені опираються на писемні джерела.

Костел Благовіщення

Його думку підтверджує інший історик, ім’я якого серед авторитетів сучасної історії і краєзнавства - Микола Бендюк.

— Поселення могло бути й в Х столітті і навіть раніше. Але археологічні знахідки тієї доби можна знайти в багатьох селах Рівненщини. Однак, роки для населених пунктів прийнято рахувати від дати першої письмової згадки. Різні дослідники по-різному називають дату першої згадки про містечко. Вперше датування згадки про село було опубліковане М.Теодоровичем у 1889 році на сторінках "Історико-статистичного опису церков і приходів Волинської єпархії", де стояла дата 1458, а в дужках  = 1448 рік, коли містечко стало власністю князя Михайла Чарторийського. Наступні дослідники використовували дати, які вважали правильними. Частина вказувала дату 1446 рік  (тут відбулася помилка: замість 8 поставили 6), із багатотомника "Історія міст і сіл УРСР" дізнаємося дату -  1458 рік. Тому датування потребує ще додаткового вивчення та уточнення.

Те що Клевані приписують 1113 рік як першу згадку, то це скоріш за все просто помилка, а також  бажання збільшити і так поважний вік містечка. Клеваней і Коливаней є багато: кілька в Україні і півдесятка в Росії. У істориків немає підстав вважати, що йдеться про нашу Клевань. Все таки з достовірністю можна говорити, як про дату, від якої можна святкувати "День народження" - це п’ятнадцяте століття, а саме згадка Клевані в контексті володінь князів Чарторийських, яким Клевань, власне й завдячує своїм розвитком та становленням, – розповів художник-реставратор Державного історико-культурного заповідника міста Острога, мистецтвознавець, краєзнавець, історик, колекціонер Микола Бендюк.

Церква Різдва Христового

Поспішиш…

Так звідки ж взявся 900-річний ювілей, якщо науковці стверджують, що Клевань молодша як мінімум на три сторіччя? За коментарем щодо дати і програми святкування звернулись до народного депутата, автора постанови про відзначення 900-річчя Клевані на загальнодержавному рівні Юрія Вознюка.

– Організація свята була покладена на адміністрацію районну або на обласну. Наберіть Карпенчука і дізнаєтесь, коли буде свято в Клевані. Є, я так розумію, на загальнодержавному рівні прийняті дати, коли треба святкувати те чи інше село. Я ж не знаю, я не історик, – розповів народний депутат Юрій Вознюк. - У цьому році стояв план відсвяткувати 900-річчя Клеваня і я взяв і вирішив подати, щоб це відсвяткувати на загальнодержавному рівні і вважаю це правильним, тому що дата визначна і Клевань займає не останнє місце в Рівненській області. Я точно не визначив цю дату, тобто не я придумав цю дату, ви ж розумієте.

Розуміємо, однак в тексті постанови, яку пан народний депутат подав на розгляд, а інші депутати проголосували, сказано: "У 2013 році виповнюється 900 років від дня заснування селища міського типу Клевань Рівненського району Рівненської області. Історія Клеваня бере початок у ХІІ ст., коли на правому березі р. Стубли, по якій з 1793 року тривалий час проходив польсько-російський кордон, утворилося невелике поселення. Відтоді поселення почало стрімко розвиватися".

Ну, якщо з польсько-російським кордоном все більш менш ясно, то хто і на основі чого дав нардепу інформацію, що в 2013 році Клевані виповнюється 900 років? До речі, цей текст постанови, слово в слово, скопійований з "Вікіпедії". І хоч відкриту енциклопедію не варто вважати стовідсотковим джерелом, навіть там вказана дата першої писемної згадки – 1458 рік.

Схоже тут спрацювало звичайне недбальство. Вочевидь, перед тим, як приймати рішення про внесення в календар святкувань, подання постанови, голосування… ніхто не запитав думки фахівців. Ні чиновники, ні депутати не вважали за потрібне радитись з експертами. Зрештою нічого страшного не трапилось. Ну відсвяткують 10 листопада 900-річчя Клевані. Ну посміються над нами історики зараз, а нащадки через кілька десятків років, святкуючи 600-річчя. Не біда.

Біда в тому, якщо й у прийнятті інших рішень наші чиновники і політики допускатимуть такі ж помилки, як із святкуванням ювілею селища Клевань.

Ольга ПІХУН,

"ВСЕ"