Унікальні документи кінця 1940-х рр. віднайшли на Дубенщині представники підрозділу українського козацтва «Волинська Січ». Знахідка являє собою повноцінний архів Служби безпеки Організації українських націоналістів і складається з понад сотні документів, датованих 1947–1948 рр.
Унікальні артефакти пролежали під землею понад 60 років і збереглися завдяки тому, що були щільно упаковані та загерметизовані у молочному бідоні з оцинкованої сталі.
Знахідка була виявлена ще 15 липня і, за висновком дослідників, є нічим іншим, як архівом служби безпеки ОУН Крем’янецького надрайону, який охоплював тоді північ Тернопільської області й територію Радивилівського та Дубенського районів Рівненщини.
Можливо, бідон з архівом і далі лежав би у землі, якби не козак «Волинської Січі» Василь Савелюк, який дізнався про місце схрону від батька.
«Мою родину вислали до Сибіру за участь батька у національно-визвольному русі, — розповідає ініціатор пошуків. — Коли батько повернувся — показав мені приблизний район, де захований архів ОУН. Коли Україна стала незалежною, я розповів про цей архів хлопцям з „Волинської Січі“, й у 1991 р. ми стали його розшукувати й нарешті знайшли».
За словами керівника підрозділу Українського козацтва «Волинська Січ» Сергія Кричильського, коли бідон дістали з-під землі, то виявили у ньому 14 щільно упакованих та опломбованих сургучевою печаткою пакетів, багато з яких позначені грифами «Строго довірчо» і «Тільки для службового вжитку».
«У архіві містяться нормативні документи СБ ОУН, — розповідає Сергій Кричильський. — Зокрема, щомісячні звіти про суспільно-політичну ситуацію в краї, інструкції з організації агентурної сітки, матеріали вишкільного та пропагандивного характеру, а також велика кількість інформації про репресивні заходи й військові злочини представників НКВС та факти виявлення діяльності псевдоповстанських груп, що складалися з завербованих учасників ОУН — УПА».
«Знахідка є дуже цінною та унікальною, — пояснює завідувач відділу Інституту дослідів Волині Рівненського обласного краєзнавчого музею Ігор Марчук. — На Рівненщині такий архів вдалося віднайти вперше. Що цікаво, він є комплексним, тобто збереженим практично повністю й містить фактично повноцінний зріз того часу».
Подальшу долю архіву дослідники пообіцяли визначити найближчим часом та висловили впевненість у тому, що ця знахідка допоможе сучасним дослідникам українського визвольного руху краще зрозуміти роль і місце Служби безпеки ОУН в історії визвольних змагань.
Олексій КРИВОШЕЄВ
До теми
Чотирьох вояків УПА перепоховали на Дубенщині
Перепоховання чотирьох воїнів УПА за християнськими традиціями відбулося у селі Малі Сади на Дубенщині. До цього часу кістки упівців покоїлися в лісі у поспіхом викопаній могилі неподалік хутора Свинюхи.
Володимир Онищук, якому на той час було 15, розповідає про події 66-річної давнини: «Як досі пам’ятаю — це було на Трійцю: ми з товаришами йшли в ліс пасти корів… І тут бачу: один лежить, другий, третій… вбиті лежать. Як ми дізналися потім, їх зрадив керівник їхнього підрозділу, який продався енкаведистам і розказав, де і коли ті будуть. Я його добре пам’ятаю, він ще вечеряв у нашій хаті. А о п’ятій годині ранку, коли повстанці пішли у засідку, він один залишився в хаті…
Коли ми побачили трупи, то навіть підходити боялися. Я тих хлопців не знав, але були люди, родом зі Свинюхів, які впізнали. Проте ніхто до них не підходив і не признавався. Бо то було все одно що підписати собі смертну кару. Ото як потім затихло, ми гуртом — старі і молоді викопали яму, позносили їх туди і закопали…»
Увесь цей час за могилою повстанців доглядали жителі хутора Свинюхи. Аж поки Володимир Онищук не звернувся до дубенської влади з пропозицією достойно вшанувати загиблих та перенести одиноку могилу на сільське кладовище.
Було здійснено розкопки, під час яких знайдено кістяки чотирьох вояків. Нині їх перепоховано за християнськими традиціями та з військовими почестями на цвинтарі Малих Садів.
Аполлінарій Бондарчук, Іван Біляк, Ананій Рошко та ще один невпізнаний — ті воїни УПА, на могильному хресті яких міститься напис «Загинули від рук НКВСівців у червні 1945 р. Вічна слава героям».