3

Україна-НАТО, підсумки 2016 року: Як пробити інформаційний вакуум і подолати ворожу дезінформацію?

Причини розчарування або, апріорі, небажання, щоб Україна приєднувалася до Північно-Атлантичного Альянсу, лежать однак на поверхні. І вони не нові. Давайте розберемося у них:

1. Відносне затишшя на фронті та втома багатьох українців від війни, погіршення соціально-економічної ситуації в державі відволікли значну частину людей від проблем національної безпеки. В зв’язку з цим для багатьох наших громадян тема співпраці України з НАТО відійшла на другий план.

2. Недостатнє інформування населення України про співпрацю з Альянсом з боку ЗМІ та органів влади. Для прикладу, в 2016 році нових інформаційних проектів про на вітчизняному ТБ і радіо євроатлантичну інтеграцію не з’явилося. На телебаченні і в пресі питання НАТО спливало переважно «під подію» - саміт НАТО, заяви Генсека Альянсу тощо. А от в період «між подіями» варто було б запустити пізнавальні нові програми на державницьких ТБ-каналах і радіостанціях про підтримку України з боку НАТО. На жаль, цього зроблено не було. Не варто також скидати з обертів і те, що в районні центри, малі містечка, села інформація переважно розповсюджується через телебачення та друковану пресу, в меншій мірі – через радіо. Інтернет ресурси по селах мають змогу переглядати одиниці. Отже, не варто дивуватися, що в регіонах відчувається брак інформації про НАТО.

3. Дезінформація населення з боку лояльних до Росії або й відверто проросійських медіа («Вєсті», УНН, «Інтер» і т.д.) про євроатлантичний курс країни. А оскільки в прифронтових районах люди іноді не мають навіть можливості дивитися українське телебачення чи отримувати українську пресу, а то й взагалі дивляться лише «сєпар-ТВ», то чи варто дивуватися, що ставлення до НАТО з боку мешканців, зокрема, Донбасу, переважно є упередженим.

Постає питання: як пробити інформаційний вакуум і подолати ворожу дезінформацію?

Рецепт насправді є нескладним.

Перше: на законодавчому рівні посилити відповідальність для офіційно зареєстрованих в Україні ЗМІ та журналістів за надання викривленої, неправдивої, недостовірної інформації (аж до позбавлення ЗМІ ліцензії чи скасування реєстрації медіа, що зчинило подібне порушення).

Друге: Уряд повинен прийняти комплексну програму інформування населення про європейську та євроатлантичну інтеграцію України, залучити максимальну кількість фахових журналістів та громадських діячів до створення цієї програми, а також до наповнення Річної цільової програми співпраці Україна-НАТО (заради справедливості скажемо, що завдяки зусиллям віце-прем’єр-міністра України з питань європейської інтеграції Іванни Климпуш-Цинцадзе такі кроки вже робляться).

Третє: Необхідно з місцевих бюджетів та з держбюджету в рамках тих програм, які дозволені законодавством (наприклад, конкурс проектів для молодіжних громадських організацій від Міністерства молоді та спорту України) виділяти кошти на інформаційні проекти, спрямовані на покращення обізнаності населення про європейську та євроатлантичну інтеграцію України. Наприклад, місцеві бюджети або бюджети територіальних громад цілком могли б потягнути створення друкованих патріотичних проєвропейських видань (як українською, так і російською мовами) – газет, бюлетенів, дайджестів – для населення маленьких містечок і сіл. Видавати такі друковані органи треба простою, доступною населенню мовою, для Донбасу і деяких східних регіонів – російською, принаймні на початках.

Для кожної категорії населення потрібні свої методи інформування.

Для молоді, наприклад, потрібні цікаві та креативні проекти, як от інтернет-вікторина «НАТО-КВЕСТ», 6 переможців якої змогли протягом року відвідати штаб-квартиру НАТО (Альянс повністю оплачував їх проїзд та перебування в Брюсселі). Тут так само бажаними будуть цікаві візуальні матеріали (відео, плакати, комікси тощо).

Для освітян, службовців, журналістів потрібно давати більше цифр, фактів і порівнянь, які говорять на користь інтеграції України в НАТО.Для населення старшого віку варто робити акцент на питаннях безпеки для їх дітей та онуків, які, до речі, можуть бути і вояками АТО. А хто ж не захоче захистити свою дитину? Старшим людям можна пояснити, що членство в НАТО – єдиний дієвий спосіб в майбутньому вберегти нащадків від воєн.

Ну, а щодо військових, то тут все очевидно: більше спілкування з вояками з країн Альянсу, посилювати спільні навчання, проводити візити в країни НАТО. До речі, в цьому напрямку наша держава і Альянс поки що співпрацюють найефективніше.

І, звичайно, влада і громадськість мають  тісно працювати з представництвами НАТО в Україні (Центр інформації та документації НАТО, Офіс зв’язку НАТО) з метою отримати сприяння антипропагандистським проектам. Наприклад, громадськість наприкінці жовтня вже попросила штаб-квартиру Альянсу збільшити підтримку проектів, спрямованих на боротьбу з інформаційною війною, яку Росія веде проти України.

І насамкінець хотілося б сказати про оптимістичне: В 2016 році громадські організації все-таки зуміли заснувати нові, або успішно продовжити нещодавно започатковані проекти:

Так, Європейський Рух України в рамках школи Євроатлантичної солідарності заснував Українську Євроатлантчину Платформу, вікторина «НАТО-КВЕСТ» дісталася зони АТО (засновники вікторини привезли проект в Сєвєродонецьк і Маріуполь), продовжує виходити електронний бюлетень громадської ініціативи «Атлантичний інформнаступ», активно проводить заходи Громадська Ліга «Україна-НАТО».

Тож підстави дивитися з оптимізмом в наше євроатлантичне майбутнє є!

Сергій ПАРХОМЕНКО,

Директор Центру зовнішньополітичних досліджень ОПАД

***

Коментар:

«Учасник не повірив, що їде в штаб-квартиру НАТО і не зробив закордонний паспорт»

Принцип проекту НАТО-КВЕСТ, заснованого за підтримки Центру інформації та документації НАТО в Україні в 2014 році, простий: ми поєднали на одному інформаційному ресурсі соціальну мережу, інтернет-вікторину та новинний ресурс. Кожен бажаючий може зареєструватися, як і у будь-якій соціальній мережі. Протягом 100 днів з моменту реєстрації учаснику вікторини надходять питання. Відповідає правильно – отримає бали. Також користувач може отримувати бали за те, що запросив друзів (кожному дається унікальне реферальне посилання, щоб відправляти іншим людям), розмістив пости у розділі «НАТО-блоги» або опублікував фото. Бали нараховуються лише протягом 100 днів з моменту реєстрації.

Участь безкоштовна.

По три переможця щороку їдуть в штаб-квартиру НАТО. Цікаво – всі теперішні переможці (а їх шестеро) проживають на Півдні і Сході України: це Аліна Гавловська — викладач Херсонського державного університету, Артем Мельник — студент Миколаївського національного аграрного університету, Олександр Коробов — студент Запорізького національного університету, Микола Дяченко — викладач Кіровоградського будівельного колледжу (м. Кропивницький), Вікторія Талаш — студентка Херсонського державного університету, Юлія Мансурова — студентка Запорізького національного університет.

До речі, Артем Мельник з Миколаєва, очевидно, не повірив, що зможе перемогти, і на момент поїздки до Брюсселю (жовтень 2015 року) не зробив закордонний паспорт. Тож поїхати зміг лише цього року. І ще важливо, щоб кожен учасник вікторини вказував свої реальні ім’я та прізвище з реальним фото. Бо якщо, наприклад, переможе користувач «Люся Сонечко» чи «Василь Суперпупер», то цим користувачам доведеться переробляти свої закордонні паспорти – відповідно на Люсю Сонечко і Василя Суперпупера.

Михайло Колібабчук,

засновник проекту «НАТО-КВЕСТ»