Екс-майор Управління держохорони Микола Мельниченко, що перебуває в міжнародному розшуку, має намір повернутися в Україну, пише в понеділок газета "Коммерсантъ. Украина".
"Найближчим часом я повернуся в Україну" - повідомив виданню М.Мельниченко.
"Я зроблю це, незважаючи ні на що", - додав він.
За інформацією видання, М.Мельниченко нині перебуває в США. Його адвокати раніше заявляли про загрозу життю їхнього підзахисного в Україні.
Як повідомлялося, 14 жовтня 2011 року Генеральна прокуратура України повідомила, що М.Мельниченко двічі намагався залишити територію України, а 23 вересня слідчий СБУ ухвалив постанову про оголошення його в розшук.
У Генпрокуратурі нагадали, що в рамках розслідування кримінальної справи за обвинуваченням М.Мельниченка для запобігання можливим спробам ухилитися від слідства було ухвалено постанову про заборону йому виїжджати за межі України до завершення досудового слідства.
29 липня 2011 року Апеляційний суд Києва залишив у силі рішення Печерського районного суду Києва від 23 червня 2011 року, яким той скасував постанову екс-генпрокурора України Святослава Піскуна від 1 березня 2005 року, котрий закрив кримінальну справу проти М.Мельниченка.
Кримінальну справу проти нього було порушено за розголошення державної таємниці, перевищення службових повноважень і використання підроблених документів.
Плівки майора Управління держохорони Миколи Мельниченка визнано речовим доказом у справі про перевищення влади та службових повноважень другого президента України Леоніда Кучми.
Кримінальну справу стосовно Л.Кучми порушено 21 березня 2011 року. Його обвинувачують у перевищенні влади та службових повноважень, які призвели згодом до вбивства журналіста Г.Гонгадзе (ч. 3 ст. 166 Кримінального кодексу в редакції 1960 р.).
***
Адвокат каже, що записи Мельниченка – поки що доказ
Захисники Миколи Мельниченка сподіваються, що плівки екс-майора Держохорони все ж таки можна буде використати в суді у справі про вбивство Георгія Гонгадзе.
Про це сказав адвокат екс-майора Микола Неділько "Комерсанту-Україна", коментуючи рішення Конституційного Суду про те, що свідчення злочинної діяльності, зафіксоване рядовими громадянами, а не силовими структурами, не може бути доказом у суді.
"Поки суд не визнав, що Мельниченко робив ці записи незаконно, вони абсолютно законні", - сказав Неділько.
За його словами, коли слідство вилучало плівки, кримінальну справу у відношенні його підзахисного було закрито, таким чином, записи цілком можна визнати законним доказом.
"Конституційний суд ухвалив дивне рішення, бо воно дуже обмежує доказову базу, за допомогою якої можна розкривати злочини. Що, наприклад, на думку суддів, слід робити в тому випадку, якщо єдиним доказом злочину стане запис відеоспостереження з найближчого цілодобового магазину?", - зазначив Неділько.
У свою чергу, адвокати екс-президента Леоніда Кучми позитивно відгукуються про зміст роз’яснення КС і бачать у ньому підтвердження своїх заяв про неможливість залучати записи з кабінету екс-президента як речові докази.

"Ми від самого початку говорили, що так звані "плівки Мельниченка" лежать за межами правового поля й не можуть бути покладені в основу цієї справи (проти Кучми), а тепер це доведено судом", - заявив газеті один із адвокатів екс-президента Віктор Петруненко.
Він висловив сподівання, що справа у відношенні його підзахисного не дійде до суду й буде закрита ще на стадії досудового слідства.
Рішення КС, яке відводить удар від Кучми, зашкодить простим людям - депутат
Роз’яснення Конституційного Суду про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на даних, отриманих незаконно і не уповноваженими на це особами, ускладнить розслідування рядових справ.
Таку думку підтвердив "Комерсанту-Україна" голова комітету Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Віктор Швець ("БЮТ-Батьківщина").
"Тепер відеозаписи з банків або магазинів, які пограбують, не зможуть стати доказами", - зазначив він.
"Якщо раніше можна було зняти на відео, як чиновник отримує хабар або ДАІшник матюкає водія, а потім звільнити їх за це, то тепер усі ці матеріали не будуть мати жодного значення", - заявив Швець.
"Для того щоб фіксувати на відео кожне порушення закону, тепер необхідно буде отримувати дозвіл правоохоронних органів. А це, звісно ж, рядовій людині зробити складно", - зазначив депутат.
Як відомо, 21 жовтня Конституційний Суд на прохання СБУ оприлюднив роз’яснення ч. 3 ст. 62 Конституції, у якій говориться, що "обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом".
КС ухвалив, що обвинувачення в здійсненні злочину "не може ґрунтуватися на фактичних даних, отриманих незаконним шляхом, а саме з порушенням конституційних прав і свобод людини й громадянина, установленого законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних, а також не уповноваженою на це особою".
Крім того, у рішенні вказується, що визнаватися допустимими й використовуватися як докази в кримінальній справі можуть лише ті фактичні дані, які були отримані відповідно до норм кримінально-процесуального законодавства, зокрема передбачені законом про оперативно-розшукову діяльність (ОРД).
"Проведення оперативно-розшукової діяльності громадськими, приватними організаціями та особами, іншими органами або їхніми підрозділами, крім визначених у ч. 1 ст. 5 (закону про ОРД), заборонено", - говориться у рішенні КС.
У ч. 1 ст. 5 закону зазначені структури, які мають право на проведення слідчих заходів, зокрема СБУ, МВС, Міноборони й Держприкордонслужба, у яких є розвідувальні підрозділи, податкова міліція й Управління держохорони.
Як зазначалося, це рішення КС, зокрема, може сприяти екс-президенту Леоніду Кучмі у справі за обвинуваченням у причетності до вбивства журналіста Георгія Гонгадзе, у якій одним із доказів називалися плівки екс-майора УДО Миколи Мельниченка.