4

Нарциси для Шарікових

Унікальний нарцис вузьколистий, популяція якого з’явилась в урочищі Кіреші поблизу Хуста за часів льодовикового періоду, зникає, цитуючи інформаційний стенд, через «інвазію верби, кліматичні зміни та антропогенні фактори».

У день наших відвідин в долині розпустилося лише 2-3% квітів, і до кожного кущика фактично стояла черга.

Неподалік згаданого стенда прогулювалась сімейка «антропогенних факторів». Тато, мама і дитина. Найближчий кущик нарцисів мав стати вишуканим фоном для зворушливого фото «мати з дитям». Постановка: посадити маму біля кущика, частково підім’явши листя для більшої невимушеності, з іншого боку на кущик посадити маленьке янголя.

Роблю зауваження. З морем обурення після спалаху «мильниці» мамочка піднімається і гордо крокує фотографуватися біля наступної жертви. Наближаюся до нещасного з фотоапаратом і чую: «От, а зараз сама всядеться задом туди!»

Для певності, на лавочці метрів за 50 сидять двоє охоронців з рупором. Підходжу і запитую, чи їм, можливо, відомо, що половина нарцисів, що встигли розцвісти, уже витоптані.

Дядечко з подивом подивися на мене, повів бровою, взяв рупор, відійшов кілька кроків, проголосив: «Квіти не топтати!». І з почуттям виконаного обов’язку сів на лавочку в холодку, адже спека дійсно була неймовірна. Одразу зникають запитання, звідки ж беруться нарциси у продавців.

Інтенсивно рубати вербові хащі не можна, щоб не порушити природний ландшафт. Збирати насіння з нарцисів та сіяти, або вирощувати цибулиння і підсаджувати – це також всупереч автентичності та унікальності об’єкта. А от топтати та викопувати рослини можна. Це не суперечить неписаним українським природоохоронним та національним заповідям.

Село, що прилягає до долини, вирізняється з-поміж решти українських сіл лише наявністю долини, отже, й потоком туристів. Які, виїжджаючи із села, відкривають вікна і попереджають водіїв зустрічних машин, побачивши номери далекої рідної області: «Тільки за вхід не платіть, там нема чого дивитися!..».

Зникнуть нарциси, не будуть їздити до Кірешів туристи і лишати там гроші. Розрухи в цьому селі, згадуючи професора Преображенського, наразі немає. Розруха, як по класику, буває лише в головах. Або в нарцисах.

Ірина ЗАГІРСЬКА