2

10 ляпів на користь Тимошенко

31 квітня - не єдиний «ляп» у справі Тимошенко

«Коментарі» вирішили згадати, які головні помилки були допущені слідством і судом по справі Тимошенко

Все почалося з історії обрання молодого і недосвідченого Родіона Кірєєва суддею у справі Тимошенко. «У нас немає ніяких даних, що комп’ютерна система вибирала суддю. Ніяких протоколів у нас немає, і в матеріалах справи його теж немає. Суд спеціально засекретив ці дані», - повідомив «Коментарям» захисник Юлії Тимошенко Сергій Власенко. До речі, до цих пір так ніхто і не дізнався страшну таємницю: чому серйозну політичну справу довірили саме Кірєєву. І чому хитрий комп’ютер «звільнив» цього суддю від розгляду інших справ, перекинувши їх на інших суддів Печерського суду?

Перший же свій ляп молодий суддя допустив на першому ж засіданні. 24 червня захист Юлії Тимошенко відразу ж почав пресингувати Кірєєва, звернувшись з клопотанням про його відвід через некомпетентність. Суддя, провівши близько півтори години в погоджувальній кімнаті, прийшов до висновку, що він - компетентний. А свій висновок він назвав «постановою», а не «ухвалою», як того вимагає Кримінально-процесуальний кодекс. Чим викликав саркастичний сміх у захисників Юлії Тимошенко.

Давав приводи для усмішок суддя і далі. Забавною, приміром, вийшла історія з зачитуванням обвинувального висновку по справі Юлії Тимошенко. У той день стався конфлікт між Тимошенко і Кірєєвим через те, що підсудна не хотіла встати під час оголошення своєї заяви. Представники звинувачення відразу ж звернули увагу на те, що головуючий в такій ситуації може поставити питання про видалення підсудної із залу засідань, що Кірєєв і зробив. Сторона звинувачення підтримала таку пропозицію. Після цього суддя постановив про початок зачитування обвинувального висновку. Державний обвинувач Лілія Фролова читала цей 73-сторінковий документ протягом трьох годин, відмовившись навіть від обіду.

Журналісти підрахували: середня швидкість читання склала 128 слів на хвилину. Однак на цьому справа не закінчилася: Кірєєву довелося задовольнити клопотання захисту Юлії Володимирівни щодо повторного читання обвинувального висновку, оскільки згідно із законодавством його можна зачитувати лише в присутності обвинуваченої.

В результаті Фролова вдруге читала документ повільніше, упоравшись з міцним юридичним текстом за чотири години. В цілому, з-за цього казусу державному обвинувачу Лілії Фролової припало більше семи годин займатися швидкочитанням.

Під час судового процесу Родіон Кірєєва частенько видаляв із залу нардепів. Як розповів «Коментарям» представник захисту, ті статті, на які посилається Кірєєв (271 і 272 КПК), не передбачають видалення з залу. Максимум - штраф. Але ніякого примусу не існує. Проте, суддя неодноразово користувався цією неіснуючої нормою. У зв’язку з цим, справа доходила до бійок, коли, виконуючи наказ судді, співробітники «Грифона» просто викидали нардепів з приміщення.

В цілому, з процедурними моментами у Кірєєва протягом всього процесу спостерігалися негаразди. Приміром, згідно 289 статті КПК вести справу без захисту заборонено. Однак це правило кілька разів порушувалося. Бували випадки, коли Тимошенко залишалася абсолютно одна. А бувало, що не було і самої підсудної. Це викликало бурю обурення серед соратників Юлії Володимирівни. Однак Кірєєв незважаючи ні на що продовжував вести засідання.

Також захист постійно нарікав на те, що ні на стадії досудового слідства, ні в суді він не мав достатньо часу, щоб ознайомиться з матеріалами справи. Кірєєв гнав справу з божевільною швидкістю, давши захисту на ознайомлення з 16 томами справи всього лише три дні. Лише в самому кінці судового процесу суддя зробив перерву на два тижні.
Інша історія сталася з судовими експертизами. Як відзначають експерти, для того, щоб провести судові експертизи, необхідно від декількох тижнів до трьох місяців. У справі Тимошенко експертизи робилися за 2-3 дні. Варто враховувати: комісійні експертизи за такі стислі терміни провести просто неможливо. На практиці, щоб підготувати таку складну експертизу, потрібно витратити 2-3 місяці.

Аналізуючи матеріали справи, слід звернути увагу на гарячі «слідчи» дні. Буває, що однією датою відзначені відразу 15 слідчих дій. Причому, одного слідчого. Як відзначають експерти, зробити це фізично неможливо. Якщо ти, звичайно, не головний герой з фільму «Брюс всемогутній».

Можливо, через таку неймовірну швидкость вийшли й інші ляпи. Самий знатний з них вийшов з неіснуючим днем ​​календаря. Вийшло як у казці «12 місяців», в якій принцеса хотіла законодавчо встановити дату 32 грудня. У прокуратурі вирішили обмежитися 31 квітня. Саме в цей неіснуючий день старший слідчий Генпрокуратури склав чотири процесуальних документа, згідно з якими до матеріалів справи приєднувалися ряд доказів обвинувачення. Зокрема 31 квітня датується складання протоколу про огляд документів, які готувалися до засідання Кабінету міністрів 19 січня 2009 року. На думку експертів, така плутанина з датами може свідчити про фальсифікацію документа.

У матеріалах справи також виявилися посилання на документи, зареєстровані 18 грудня 2011 року (такий день ще не настав), висновки експертиз від 12 лютого 2011 року (експертизи можуть проводитись лише у часових межах кримінальної справи, а вона була порушена 11 квітня).

Останнім же ляпом, що викликав обурення народних депутатів, стало недопущення Кірєєвим їх на оголошення вироку. По-людськи неабияк втомленого суддю можна зрозуміти: йому на вуха вже й так натиснули, а в залі під час оголошення вердикту прогнозовано буде стояти несусвітній шум. Але за законом нардепи мають право бути присутніми на судовому засіданні. Цікаво, якщо 11 жовтня вони прийдуть до зали, їх будуть звідти витравлювати газом?