Рівень самосвідомості людей та їх бажання захищати свої права в комунальній сфері повільно, але впевнено зростає. Такі висновки можна зробити за підсумками пілотного проекту в Деснянському районі Києві.
«Коли ми розпочинали проект «Тепло», розуміли - складність процедури та небажання ЖЕКів йти назустріч споживачам стане перешкодою на шляху до нарахування компенсацій за ненадані послуги. Зокрема, за холодні воду і батареї. Але головна проблема, з якою ми планували зіткнутися, це менталітет. Пострадянський синдром присутній, і не завжди люди, навіть якщо правда на їхньому боці, хочуть домагатися справедливості» - висловив своє занепокоєння один з організаторів пілотного проекту Іван Надєїн.
Чи виправдалися ці очікування? І так, і ні.
Ось як люди реагували на роз’яснювальну роботу і рекламну кампанію, що нагадує про їхні права:
Протягом місяця понад 700 осіб подзвонили на телефон зазначеної гарячої лінії. В середньому, протягом одного дня оператори приймали близько 35 дзвінків, більшість з яких стосувалися проблем опалення та водопостачання. Хоча були й такі, які не мали відношення до цієї теми, а стосувалися загальних проблем з комунальним господарством (чистоти в під’їздах і т.д.).
Близько третини з тих, хто вирішив набрати телефонний номер гарячої лінії, погодилися отримати більш детальну консультацію юриста, після чого багато з них зважилися написати заяву в ЖЕК з проханням провести контрольні заміри температури повітря або води.
Чи отримали вони компенсацію?
«Близько 40 людей добилися перерахунку, каже І.Надєїн. - Зі свого боку ми надавали їм максимальну юридичну підтримку. Однак, як показала практика, комунальники дуже часто хитрують. Напередодні замірів збільшують подачу тепла в квартиру. А після того, як закриваються двері комісії, кран закривається і температура знижується».
Тим не менш початок є. Якщо люди почнуть більш голосно заявляти про свої права, з’являється шанс змінити ситуацію на краще. З таких ось маленьких перемог складається одна велика.
Олександра СКИБА