4

Голова Рівненської ОДА Василь Берташ не хоче до Лукашенка

Василь БЕРТАШ на посаді голови Рівненської облдержадміністрації працює вже майже три роки. Особливих проблем і конфліктів у керівника області за цей час не виникало. Однак останнім часом заговорили про те, що ніби не все так добре і керівник Рівненщини готується змінити крісло №1 в області на дипломатичну роботу в Білорусі. Окрім того, останнім часом у владі області прокотилась хвиля звільнень і кадрових перестановок. Про причини цього, плани на майбутнє і про те, чому Рокитне перетворилось на місцевий "Донецьк", Василь Берташ розповів в ексклюзивному інтерв'ю.

Гроші на перинатальний центр випросили в Президента 

— Василю Михайловичу, як би ви оцінили 2012 рік в цілому для України та для Рівненщини?

— (Задумавшись) Звичайно, хотілось би, щоб він був кращим. Щоб вдалося зробити більше добрих справ для територіальних громад, для області. Він був непростий, але стабільний.

— Ви кажете "добрі справи": перерахуйте ті, за які ви можете поставити собі "галочку".

— Щороку ми виділяємо найважливіші проекти, які потрібні нашим краянам, нашим людям. І якщо проаналізувати ці роки (перебування Василя Берташа на посаді голови Рівненської ОДА — авт.): то 2011-й рік — це була Пересопниця, у 2012-му найважливіший проект — це перинатальний центр у Рівному. Наша область має перше місце з народжуваності у країні, й тому здоров'я наших дітей, наших людей найважливіше. Це наше надійне майбутнє.

То був і є амбітний проект. Три області не використали кошти: Сумська, Одеська та Тернопільська. І тому в нас з'явилась можливість. Я зайшов до Президента, і Віктор Федорович дав добро на будівництво перинатального центру в Рівненській області. Хоча його будівництво в графіку було заплановане на 2013-2014 роки. Але 2013-й рік для України буде непростий. Бюджет країни — це соціальний бюджет, не розвитку, а виживання. Виділити на такий об'єкт 60 мільйонів гривень — для держави це велика сума. Саме тому я дуже задоволений разом з командою, що вдалося за три місяці добудувати перинатальний центр.

Робітникам доводилось працювати у дві, а інколи й у три зміни, щоб встигнути у стислі терміни все виконати. Крім того, вдалося залучити п'ять мільйонів з фонду Віктора Пінчука на закупівлю обладнання і ще 13 мільйонів на обладнання отримати від держави.

— Рік тому в інтерв'ю про плани на 2012 рік ви говорили про будівництво у Рівному льодового палацу. Рік минув, але будівництво палацу не розпочалось. Що сталось з цими планами?

— Якби кошти були з обласного бюджету, то я міг би цей об'єкт збудувати вже в 2012 році. Але наша область дотаційна і коли ми ефективно використовуємо кожну копійку, тоді в нас лишаються кошти на соціальні об'єкти.

Будівництво льодових палаців — це державна програма. І вони будуть споруджуватись у кожній області. Головне було оперативно, так як нам ставили завдання, виділити землю і дати всі необхідні технічні умови для їх будівництва. Ми це зробили.

У Дніпропетровську, Луганську та Сумах вже побудовано льодові палаци. І я впевнений, що ця державна програма працюватиме далі. Хоча, після моєї прес-конференції, що ми хочемо збудувати палац, були відгуки не дуже хороші. Тому я віддав перевагу перинатальному центру. (Сміється).

Хоча я вам скажу: добре, що будуються льодові палаци. Такі спортивні об'єкти сприяють розвитку спорту, і цій темі треба приділяти увагу. Ми зробили ревізію всіх спортивних комплексів і спортивних майданчиків. Близько тисячі спортивних об'єктів було реконструйовано, а чотири великі спортивні комплекси — побудовано. І ми це надалі продовжуватимемо.

— Що саме планується в цьому напрямку?

— У 2013 році найважливішим проектом є будівництво стадіону "Авангард". Діти, які сьогодні там займаються, тренуються в жахливих умовах. Незважаючи на це, вони завойовують на олімпіадах і змаганнях прекрасні місця. Створення належних умов для них — це завдання не лише моє, а й депутатського корпусу, який обрали територіальні громади. Вони обіцяли, декларували, як вони люблять свій край. От у 2013 році ми й побачимо це на ділі, а не на словах. Хочеться цей амбітний проект реалізувати.

На сьогодні підприємство "Діпромісто" робить проект по "Авангарду". Вони вже порахували, що його реалізація обійдеться десь до 180 мільйонів гривень. Бо якщо ми хочемо мати стадіон, на якому можуть проводитись матчі не тільки рівня українського чемпіонату, а й євро... ми маємо будувати відповідного рівня споруду.

— Де ж область візьме такі кошти?

— Я буду звертатись і до благодійників, і до підприємств. Коли приїжджав на Рівненщину Дмитро Фірташ (власник ПАТ "Рівнеазот" — авт.), він сказав, що скільки буде готова вкласти область, стільки вкладе й він. 

У цьому році він (Дмитро Фірташ — авт.) виконав обіцянку зробити залік по "Рівнеоблводоканалу" в 24 мільйони (мається на увазі борг водоканалу за користування очисними спорудами ПАТ "Рівнеазот" — авт.).

У кабінеті Берташа вже побувало двоє нардепів: провладний і опозиціонер

— Рік 2012-й в Україні все-таки пройшов під знаком виборів до Верховної Ради. Як ви оціните їх результати на Рівненщині?

— Я їх оцінювати не можу, тому що оцінку дають люди і вибирають тих, хто їм до вподоби. Як голова адміністрації, я робив все, щоб вибори пройшли чесно, відкрито, прозоро, демократично. І порівняно з іншими регіонами — вони такими й були. Мені навряд чи хтось може закинути використання адмінресурсу, і я цим пишаюсь. А люди потім дадуть оцінку тим депутатам, яких вони вибрали. Розчаруються чи ні в своєму виборі — покаже час.

— Рівненщина має сім народних депутатів: два від Партії регіонів і п'ятеро опозиційних (троє від "Батьківщини" та по одному від УДАРу і "Свободи"). Як ви збираєтесь з ними співпрацювати?

— Як голова адміністрації, я б хотів одне: щоб вони не заважали працювати, а допомагали. Дуже хочу, щоб вони виконали те, що обіцяли у своїх передвиборчих гаслах краянам.

Я їх всіх привітав з перемогою, з Новим роком і готовий до співпраці. Можу сказати, що лише два депутати були в мене і задекларували, що будуть співпрацювати і допомагати.

— Якщо не секрет: хто саме?

— Це Сорока Микола Петрович (фракція Партії регіонів — авт.) та Осуховський Олег (фракція ВО "Свобода" — авт.). Більше в мене нікого не було. Але я надіюсь, що всі наші народні депутати направлять свої сили і енергію на вирішення тих проблем, які сьогодні є в області.

— Тобто, якщо потрібно буде пролобіювати інтереси області у парламенті ви будете звертатись до всіх депутатів від Рівненщини, не дивлячись на їхню партійність?

— Звичайно, я буду звертатись. Але буду завжди за підсумками року давати прес-конференцію і розповідати: "цей депутат конструктивний і багато допоміг, а цей — займається політикою і нічого не зробив для краю". Для мене важливо, щоб з народними депутатами була дійсно конструктивна співпраця. Щоб вони не виконували завдання своїх вождів, а працювали на користь громади.

Рокитне стало "Донецьком" Рівненщини"?

— Президент звільнив трьох голів райдержадміністрацій в Рівненській області. Це кадрові висновки після поразки провладних кандидатів в тих районах?

— Це не так. Якщо ми візьмемо, наприклад, Рокитнівський район, голову якого звільнив Президент, то тут був найбільший показник за Партію регіонів (і переміг кандидат від Партії регіонів — авт.).

— А Корецький і Радивилівський райони?

— І Корецький, і Радивилівський райони теж показали непоганий результат. Тут справа в іншому. Я завжди роблю ротацію керівників. Якщо бачу, що щось не так і йде негатив, незадоволення громади, я роблю ротацію туди, де цей керівник, можливо, зможе реалізувати себе з більшою ефективністю і користю. Це стосується й освіти, й медицини. Ви ж бачите, що постійно йде ротація кадрів. Керівнику завжди треба слідкувати за державними службовцями, щоб вони професійно і відповідально виконували свої обов'язки. Це ж мій особистий авторитет, і я не можу стояти осторонь, коли щось робиться неправильно. Це мій стиль керівника. У мене немає панібратства і немає улюбленців. Якщо ділиться бюджет, то чітко ділиться по районах за існуючою формулою. Якщо приходить якась субвенція з держбюджету — теж ділиться по формулі відповідно кількості людей, які проживають в районі.

— Стосовно улюбленців... Зараз часто можна почути, що у нас в області з'явився свій "Донецьк". І так як в країні на керівні посади призначаються переважно вихідці з Донеччини, так само на Рівненщині — призначаються вихідці з Рокитного. А ви родом якраз із Рокитнівщини.

— Я розповім, чому так. Якщо людину знаєш і вже працював з нею, знаєш, на що вона здатна — ти цій людині довіряєш. Бо буває, що ставиш керівника, якого не знаєш, а потім розчаровуєшся. Тоді доводиться знову шукати, міняти... Якщо я бачу, що людина відповідальна і професійна, я даю можливість себе реалізувати. І це стосується не лише вихідців з Рокитнівського району, а й інших. На сьогодні відчувається кадровий голод і непросто знайти керівника, який би відповідав запитам. Перед призначенням вивчаємо й думку краян і прагну, щоб кожен державний службовець міг себе максимально реалізувати на займаній посаді. І міг зробити якомога більше добрих справ для тої чи іншої громади.

— Рік тому обласна рада виділила кошти для придбання службового житла для начальника УМВС у Рівненської області, прокурора області та вашого заступника. Тоді ви говорили, що держава повинна забезпечувати житлом чиновника, якщо його призначають на роботу туди, де в нього немає помешкання. Мабуть, це правильно. Але нещодавно Рівненський міськвиконком змінив статус "службового" житла на "звичайне" квартири прокурора Рівненської області. Це означає, що в нас прокурор буде довічно чи якщо його змінять, новому область знову купуватиме житло?

— Наскільки мені відомо, на сесії Рівненської обласної ради прокурор давав пояснення, що ніяка квартира не приватизована. І дозвіл на приватизацію має дати обласна рада, вони (квартири — авт.) і є службові. Тому це питання відкрите.А чому ми дали квартири? Бо дійсно, приходять нові керівники правоохоронних органів, а в них постійна ротація. І їм надається житло. Тоді вони відповідально ставляться до своїх обов'язків. Це ми й зробили, а депутати мене підтримали.

Щоб побороти систему — потрібні роки

— У березні буде три роки вашого перебування на посаді голови Рівненської ОДА. Мені доводилось чути інформацію, що в 2013 році Василь Берташ піде з посади керівника області і ймовірно стане послом України в Білорусі. Наскільки ці чутки відповідають дійсності?

— (Сміючись) Я не знаю, хто і куди мене хоче відправити. Є в мене Президент, який ставив мене на цю посаду, і він тільки може розпорядитись моєю, як кажуть, долею. Де я маю бути: чи тут працювати чи десь в іншому місці працювати. Яке Президент прийме рішення, там і працюватиму — бо я член команди.

— Зрозуміло, що Президент, як глава виконавчої влади, приймає кадрові рішення. Але вам особисто де б хотілось бути?

— Мені, звичайно, хочеться бути там, де я виріс, де живуть мої рідні і друзі, де ходив в школу і навчався в інституті. Тут, де я виріс як людина і де на старості буду доживати свого віку.

Тому мені сьогодні хочеться підібрати таку команду, щоб після того, як я піду (з посади голови ОДА — авт.) сказали: "Так, ці люди справді працювали на благо громади". Це моє кредо в житті.

— Дивлячись на бюджет 2013-го року, не треба бути економістом, щоб зрозуміти, що цей рік буде важчим, ніж попередній. У такій ситуації посада голови облдержадміністрації може бути, м'яко кажучи, не надто комфортною. Можливо, краще для вас було б піти в політику?

— Спригнути? (Сміється) Я страшно не люблю займатись політикою. Цивілізованих політиків у нас немає: скрізь бруд... Коли буде дійсно цивілізована демократія, європейська демократія, отоді можна на цю тему з вами поспілкуватись.

Але ви праві, що 2013 рік буде далеко не простим. Він буде важким і для області, і для країни, тому що бюджет України є соціальним, бюджетом виживання. У цьому бюджеті закладені тільки до 10 відсотків збільшення соціальних виплат і заробітної плати, а для вирішення важливих проблем краю — коштів не буде. І тому моїм завданням у 2013 році буде зробити якомога більше механізмів ефективного використання бюджетних коштів, щоб зекономити і вирішити якісь проблеми для громади. Зробити, де потрібно, оптимізацію. Бо тільки ефективне використання державних коштів дасть змогу будувати об'єкти, які так довго чекають люди.

Пам'ятаєте, колись говорили: "Закривають Дубенський онкодиспансер..." Але якщо ми щось закриваєм і оптимізуєм, то працюють депутатські комісії, йде громадське обговорення. Людям показується і розказується, що й будуть люди працевлаштовані і на щабель вище буде медична допомога.

По Дубенському онкодиспансеру приклад: 58-го року обладнання, ні однієї операції не зроблено, а 200 чоловік працює. Уявляєте, скільки коштів треба на утримання закладу? Натомість ми відкрили Центр променевої терапії. Такі онкоцентри, як у нас, працюють тільки в Донецьку і Києві. Наші лікарі пройшли навчання в Англії, і до нас вже люди приїжджають лікуватись. Зараз ми плануємо реалізувати амбітний проект – створення регіонального онкоцентру. Тож на рівні держави ми добиваємось, щоб онкоцентр отримав статус регіонального, тоді до нас присилатимуть на лікування хворих з інших областей, а бюджети з інших регіонів зможуть нам виділяти на це кошти. Це буде значна допомога нашому онкоцентру. Найголовніше — це життя і здоров'я людей, а в нас з кожним роком збільшується кількість онкозахворювань. Ми зможемо один лінійний прискорювач зробити платним, а інший, для наших громадян, безкоштовним. Свої ж люди ближче...

Тільки ефективне використання державних коштів дасть змогу робити і будувати об'єкти, які так довго чекають люди.

— На що Україна має зробити ставку, щоб вибратись звідти, де вона зараз знаходиться? Бо державний борг вже сягнув 500 мільярдів, західні інвестори виходять з України, висока ціна на газ і ще маса різних неприємних факторів. На який "коник" має сісти наша країна, щоб виїхати?

— Треба вирішити дві проблеми: це популізм і корупція.Ми не повинні займатись популізмом. Останні десять років — один популізм. Бо що не рік, то вибори...

А друге, це потрібно створити такі умови господарювання в Україні, щоб до нас їхали всі. Що це означає? Це побороти корупцію, зменшити податки і щоб кожен чиновник носив на руках інвестора. Ким би він не був: чи то вітчизняний, чи то іноземний. Тоді будуть і робочі місця, і надходження в бюджет. А коли є кошти — працює економіка і живе держава. Давайте на прикладі заробітної плати. Отримуєте ви сьогодні, наприклад, три тисячі чи п'ять тисяч. І ви плануєте, як витрачати ці кошти. Так і держава повинна планувати. А якщо вона заграє і дає більше пільг, то грошей для розвитку вже не вистачає. Ідуть інфляційні процеси і т.д. Бюджет має бути не соціальним, а бюджетом розвитку і повинна рости економіка. Про це можна дуже довго говорити. У нас держава багата: і людським ресурсом, і надрами, і унікальними транзитними можливостями. Все є, але оці дві, вищезгадані речі, не дають нам розвиватись. Треба казати народу правду і створити умови, щоб в Україну вкладали і вітчизняні, й іноземні кошти. Але це не від нас залежить, така система. А щоб перебороти систему, треба не один рік...

— Які можливості і труднощі ви бачите для себе у 2013 році?

— Давайте я відповім коротко і просто. Дуже хочеться, щоб криза закінчилась в цьому році і вже з наступного року, як прогнозують аналітики, в Україні почалось зростання.

Олексій КРИВОШЕЄВ